Військовий резерв

 
 

Військовий резерв

Национальный открытый университет НОУ катедра katedra



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністра оборони України

16.12.2011   № 774

 

КОНЦЕПЦІЯ

служби у військовому резерві Збройних Сил України

 

  1. Загальні положення

 

Створення Збройних Сил України нового типу, укомплектованих підготовленим особовим складом зі стійкою мотивацією до проходження військової служби, обумовлює прийняття Концепції служби у військовому резерві Збройних Сил України (далі – Концепція).

Концепція – це систематизований стислий виклад стратегічного бачення розвитку основних напрямів служби у військовому резерві  Збройних Сил України (далі – Збройні Сили).

Метою Концепції є надання загального обрису принципів і шляхів подальшого розвитку служби у військовому резерві, як однієї з найважливіших складових створення якісно нової армії, яка б відповідала сучасним вимогам.

Концепція містить:

основні принципи і напрями розвитку служби у військовому резерві Збройних Сил;

основні завдання та очікувані результати діяльності органів військового управління у процесі реалізації Концепції;

перспективи створення комплексної, ефективної, економічно доцільної та обґрунтованої системи забезпечення військ (сил) професійним військовим резервом людських ресурсів з високою мотивацією до військової служби.

Концепція ґрунтується на положеннях Конституції України, вимогах законів України та інших нормативно-правових актів.

 

  1. У цій Концепції терміни вживаються в такому значенні:

 

резервісти Збройних Сил – це громадяни України, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил на підставі контракту;

кандидати в резервісти – громадяни України, які виявили добровільне бажання укласти контракт про службу у військовому резерві;

проходження служби у військовому резерві Збройних Сил – це виконання резервістами вимог законодавства України про військовий обов’язок, умов контракту, службових обов’язків відповідно до займаної посади та інших завдань, покладених на підрозділи, в яких вони проходять службу;

система підготовки – це визначений за послідовністю, термінами та сукупністю комплекс заходів, спрямованих на отримання резервістами теоретичних та практичних знань і навичок, необхідних їм у процесі проходження служби у військовому резерві та їх кар’єрного росту;

штатний підрозділ – структурний підрозділ органу військового управління, військової частини (далі – військова частина), у складі якого на посаді згідно з контрактом резервіст проходить службу у військовому резерві;

підготовка резервістів – комплекс заходів, які проводяться з резервістами впродовж служби у військовому резерві для забезпечення їх спроможності виконувати у складі підрозділів завдання за призначенням;

збори резервістів – це форма підготовки резервістів із метою вдосконалення їх теоретичних знань, практичних навичок за відповідними військово-обліковими спеціальностями;

навчальні збори з удосконалення рівня військової підготовки – збори, які проводяться з резервістами з метою підвищення рівня військових знань і практичних навичок при діях на посадах згідно з контрактом у складі підрозділів;

навчальні підсумкові збори – збори, які проводяться під час підсумкової перевірки у військовій частині за навчальний рік, інспектування, перевірок готовності військових частин до виконання завдань за призначенням;

перевірні збори – збори, які проводяться з метою контролю за оповіщенням, прибуттям резервістів у встановлений строк до військової частини та виконання завдань на посаді згідно з контрактом у складі підрозділу.

 

3. Основні завдання в ході реалізації Концепції

 

3.1. Концепція має дати перспективне уявлення про значення, завдання, підготовку і використання резервістів за фахом, про права, обов'язки, встановлені для резервістів у законодавчому порядку, а також про структуру та принципи формування, комплектування військового резерву та управління ним.

Концепція є основою планування подальших заходів впровадження служби у військовому резерві та джерелом інформації для тих, хто цікавиться цим питанням.

3.2. Реалізація її положень вимагає таких кроків:

розмежування понять “резервіст” та “військовозобов’язаний” у нормативно-правових актах України. Має бути розроблений і випробуваний простий та ефективний механізм залучення резервістів для вирішення всього спектру завдань Збройних Сил, у тому числі в мирний час, удосконалені нормативно-правові акти, що регламентують цей процес;

надання командирам (начальникам) органів військового управління та військових частин (далі – командири військових частин) можливості в повному обсязі здійснювати відбір та перевірку кандидатів у резервісти безпосередньо у військових частинах, при цьому функції рекламування служби у військовому резерві залишатимуться за територіальними центрами комплектування, а військового обліку резервістів – за військовими комісаріатами. Водночас необхідно вжити всіх можливих заходів щодо активізації роботи командирів військових частин із військовослужбовцями, що звільняються в запас, для відбору кращих для проходження служби у військовому резерві. Система має гнучко реагувати на потреби потенційних кандидатів і забезпечити максимальний комфорт та максимально швидкий розгляд звернень для всіх, хто звертається до будь-якої військової частини або установи з питань проходження служби у військовому резерві;

забезпечення участі резервістів в усіх основних заходах професійної (оперативної, бойової) підготовки своїх підрозділів, надання резервістам можливості кар’єрного зростання, підвищення рівня підготовки за військовою спеціальністю, а, за потреби, – отримання нової спеціальності, більш необхідної Збройним Силам. Мають бути створені такі умови підготовки військових частин, за яких рівень підготовки резервістів за спеціальністю максимально буде наближений до рівня підготовки військовослужбовців, при цьому підрозділи будуть перебувати в постійній готовності до виконання завдань за призначенням без проведення заходів бойового злагодження;

вирівнювання визначених законодавством заходів соціальної підтримки для військовослужбовців та резервістів, особливо під час спільного виконання завдань;

визначення в нормативно-правових актах прав і відповідальності командирів військових частин, роботодавців та резервістів, встановлення порядку врегулювання суперечок із питань проходження громадянами служби у військовому резерві.

 

  1. Значення і роль резервістів

 

4.1.         Резерв Збройних Сил повинен комплектуватися громадянами України, які можуть бути на добровільній основі прийняті на службу у військовому резерві Збройних Сил на підставі контракту.

Громадяни, які не мають досвіду військової служби, також можуть виявити бажання добровільно виконувати військовий обов’язок шляхом проходження служби у військовому резерві. У багатьох випадках для виконання передбачених для резервістів завдань особливо потрібні професійні знання, набуті ними в цивільному житті.

4.2.         У короткостроковій перспективі під час виконання заходів реформування Збройних Сил передбачається формування Сил постійної готовності, що обумовлює нагальну потребу забезпечити можливість використання резервістів під час виконання всього спектру покладених на Збройні Сили завдань, у тому числі в мирний час.

Створення Сил бойового чергування, Сил спеціальних операцій, розвиток органів військового управління також потребуватимуть перегляду форм і способів використання потенціалу резервістів.

4.3.         Головним обов’язком резервістів, які будуть призначені на командні посади, буде підготовка підпорядкованих підрозділів і збереження їх боєздатності.

При переході до професійної армії резервісти повинні стати з’єднувальною ланкою між Збройними Силами і цивільною частиною суспільства. Вони роблять внесок у справу збереження мотивації до збройного захисту Батьківщини і поглиблюють усвідомлення взаємозв’язку між військовими та цивільним суспільством.

 

  1. Права та обов’язки резервістів

 

5.1. Під статусом резервіста слід розуміти сукупність його прав, свобод, які гарантуються державою, а також обов’язків та відповідальності резервіста, що встановлюються законодавством України з питань військового обов’язку, військової служби та служби у військовому резерві.

У період між зборами або виконанням завдань у складі своєї військової частини резервіст має права і свободи людини та громадянина з певними обмеженнями, встановленими Законом України “Про Збройні Сили України”, іншими нормативно-правовими актами з питань військового обов’язку, військової служби та служби у військовому резерві.

На резервістів покладається обов’язок збройного захисту держави як у воєнний, так і в мирний час. Цей обов’язок пов’язаний із нагальною потребою беззаперечного виконання поставлених завдань за будь-яких умов, у тому числі і з ризиком для життя.

У зв’язку з особливим характером обов’язку, що покладений на резервістів, їм надаються соціальні гарантії відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Резервіст повинен набувати статусу військовослужбовця:

у воєнний час – після видання наказу командира військової частини про призов резервіста на військову службу у зв’язку із мобілізацією;

у мирний час – у разі прийняття відповідного рішення про застосування за призначенням Збройних Сил в цілому або окремих військових частин з їх складу для виконання завдань, визначених Законом України “Про Збройні Сили України”.

У цей період резервісти виконують обов’язки військової служби, користуються правами та пільгами і несуть юридичну відповідальність у повному обсязі, передбаченому для військовослужбовців.

Статус резервіста повинен повертатися громадянину, що проходить службу у військовому резерві:

після закінчення воєнного часу – після звільнення з військової служби у зв’язку з демобілізацією та укладання нового контракту на проходження служби у військовому резерві;

у мирний час – у разі прийняття відповідного рішення про завершення застосування за призначенням Збройних Сил у цілому або окремих військових частин з їх складу для виконання завдань, визначених Законом України “Про Збройні Сили України”.

5.2. Обов’язки резервістів визначаються Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу” та Положенням про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженим Указом Президента України від 2 лютого 2007 року № 66/2007 (далі – Положення).

Резервісти підлягають військовому обліку. Військовий облік резервістів ведеться кадровими органами військових частин, де вони проходять службу у військовому резерві, та військовими комісаріатами за місцем їх реєстрації (проживання).

На резервістів, що проходять службу у військовому резерві у військових частинах постійної готовності, покладаються особливі обов’язки щодо участі в навчаннях, вони повинні отримувати вищий рівень підготовки, сприяти приведенню своїх військових частин у повну готовність у стислі терміни, робити вирішальний внесок у підвищення боєготовності Збройних Сил. Враховуючи ці обставини, в мирний час за службу у військовому резерві вони мають отримувати за підсумками року підвищену грошову винагороду. Для цього має бути створена система відповідного стимулювання.

Резервісти несуть відповідальність за порушення вимог щодо виконання ними військового обов’язку в резерві згідно з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5.3. Проходження служби у військовому резерві полягає в додержанні резервістами вимог законодавства про військовий обов’язок, виконанні умов контракту, службових обов’язків відповідно до займаної посади та інших завдань, покладених на підрозділи, в яких вони проходять службу.

Насамперед, це підтримання на рівні, що вимагається Збройними Силами, умінь та навичок за обраною військово-обліковою спеціальністю, використання можливостей розвитку військової кар’єри та підвищення рівня професійної підготовки.

Планування заходів підготовки резервістів та їх кінцева мета мають бути чітко узгоджені з передбаченим на ці цілі фінансуванням.

Для планування підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації резервістів слід враховувати тривалість перебування на посаді та потребу у фахівцях визначених військово-облікових спеціальностей безпосередньо у військовій частині. 

Терміни перебування у військових званнях резервістів мають бути аналогічними передбаченим для військовослужбовців.

Відповідно до укладеного резервістом контракту загальна тривалість проходження служби у військовому резерві в мирний час є однаковою для чоловіків і жінок та встановлюється Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися  резервістами в порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України.

Резервісти за згодою командира та за наявності відповідних вакантних посад повинні мати право заміщувати окремі військові посади понад встановлений термін щорічного перебування на службі у військовому резерві.

До встановленої законом щорічної тривалості проходження служби у військовому резерві не повинен зараховуватися час, витрачений на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації в навчальних закладах (центрах).

У військових частинах резервістами комплектуються посади згідно з переліками військово-облікових спеціальностей та посад, що підлягають заміщенню резервістами, затвердженими командувачами видів Збройних Сил України, керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України.

Резервісти зобов’язані в повному обсязі виконати план підготовки на рік. Перелік поважних причин відсутності на зборах повинен визначатися Положенням. Резервісти та їх роботодавці повинні бути письмово ознайомлені з планом підготовки на наступний рік не пізніше ніж за 1 місяць до його початку.

5.4. Порядок призначення на посади резервістів встановлюється Положенням. Призначення резервістів на посади буде здійснюватися відповідними командирами (начальниками) згідно з номенклатурами призначення. Резервісти офіцерського складу можуть призначатися на посади, передбачені штатами військових частин, на один-два ступені вищі або на один ступінь нижчі за їх військові звання.

Резервісти повинні призначатися на посади і переміщуватися по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду служби. У разі коли є потреба у призначенні резервістів на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади повинна передувати відповідна підготовка (перепідготовка).

На посади, за якими передбачені військові звання молодшого сержанта (старшини 2 статті) резерву, старшини (головного корабельного старшини) резерву та старшого прапорщика (старшого мічмана) резерву, повинні призначатися резервісти, які мають відповідний рівень освіти та підготовки.

Використання резервіста на іншій посаді вимагає згоди самого резервіста та відповідного кадрового органу, в якому резервіст перебуває на обліку.

Оформлення резервістам, чиї військові посади вимагають цього, допусків до державної таємниці має здійснюватися безпосередньо у військових частинах відповідно до вимог чинного законодавства. 

 

  1. 6.            Система комплектування

 

                6.1. Збройним Силам потрібний високоякісний потенціал підготовлених резервістів для заміщення ними передбачених відповідними переліками посад.

Провідним принципом комплектування резервістами залишиться територіальний, оскільки тільки він забезпечує мінімальні терміни прибуття резервістів до своїх підрозділів за викликом. З урахуванням потреби військ (сил) у спеціалістах окремих військово-облікових спеціальностей та з урахуванням існуючої та перспективної інфраструктури в районах дислокації військових частин має допускатися комплектування окремих посад за екстериторіальним принципом.

Основним джерелом поповнення резервістами мають залишитися Збройні Сили, які мають найбільш потужну систему підготовки фахівців усього спектру військово-облікових спеціальностей. Поряд з ними повинен бути використаний потенціал цивільних навчальних закладів як джерело спеціалістів дефіцитних та наукоємних спеціальностей.

У короткостроковій перспективі всі повноваження щодо проведення рекламно-агітаційної роботи будуть зосереджені в територіальних центрах комплектування, а відбір кандидатів для проходження служби у військовому резерві – у військових частинах.

До відбору кандидатів для проходження служби у військовому резерві мають бути залучені всі кадрові органи та ті структурні підрозділи, що працюють з військовозобов’язаними та іншими громадянами України.

Територіальні центри комплектування та військові комісаріати повинні тісно співпрацювати з військовими частинами з питань планування та безпосереднього комплектування резервістами. Кадрові органи військових частин несуть відповідальність за комплектування резервістами в межах своєї компетенції.

Виконання заходів щодо відбору кандидатів для прийняття громадян у добровільному порядку на службу у військовому резерві, визначення їх відповідності вимогам проходження служби у військовому резерві повинно покладатися на військові частини. Правильний добір кандидатів буде сприяти підвищенню боєздатності військових частин, зростанню престижу служби у військовому резерві. Помилки, прорахунки можуть викликати високу плинність кадрів та, як наслідок, зниження ефективності витрачених на підготовку резервістів коштів.

Військовим частинам спільно з територіальними центрами комплектування і військовими комісаріатами доцільно мати та утримувати в актуальному стані базу кандидатів у резервісти.

На службу у військовому резерві мають прийматися громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір, перевірку рівня фізичної підготовки та визнані придатними до служби у військовому резерві за станом здоров’я:

громадяни, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою, віком від 18 до 40 років – на службу у військовому резерві на посадах рядового, сержантського і старшинського складу;

офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування в запасі другого розряду, – на службу у військовому резерві на посадах офіцерського

складу.

Пріоритети щодо підбору та зарахування кандидатів у резервісти надаються:

громадянам, що мешкають (перебувають) у населених пунктах, в яких або поряд з якими дислоковані військові частини, за умови наявності в них посад, що підлягають заміщенню резервістами;

фахівцям наукоємних і дефіцитних військово-облікових спеціальностей;

військовозобов’язаним, які мають досвід участі в міжнародних миротворчих операціях.

Під час прийому на службу у військовому резерві за наявності однакової кваліфікації перевага має надаватися особам, які проходили службу в лавах Збройних Сил. Заміщення вакантних посад, передбачених для комплектування резервістами, доцільно проводити в першу чергу за рахунок призначення на них осіб безпосередньо після звільнення з військової служби.

Для комплектування посад спеціалістів військово-медичної служби кадрові органи військових частин повинні взаємодіяти з місцевими управліннями (відділами) охорони здоров’я державних адміністрацій.

З метою залучення невійськових керівників, як кваліфікованих менеджерів, для використання за набутим дефіцитним фахом, доцільно проводити інформаційні семінари або залучати їх на збори з резервістами як спостерігачів. У разі залучення таких спеціалістів на службу у військовому резерві обов’язково слід враховувати займану посаду та набутий у цивільному секторі досвід.

До проходження служби у військовому резерві мають бути широко залучені студенти вищих навчальних закладів, особливо ті, які проходять підготовку за програмою офіцерів запасу. При цьому підготовка резервістів цієї категорії планується у вільний від занять у навчальному закладі час та може поділятися на етапи залежно від обраної військово-облікової спеціальності.

Про вакансії, що утворилися з різних причин, кадрові органи військових частин повинні своєчасно інформувати структури, на які безпосередньо покладається проведення рекламно-агітаційних заходів та відбір кандидатів для проходження служби у військовому резерві. Якщо потребу в резервістах не вдається повністю покрити за рахунок добровольців, на весь час пошуку кандидатів вакантні посади мають включатися до заявки на покриття поточного некомплекту і надаватися до відповідних військових комісаріатів.

Порядок відбору та прийняття громадян на службу у військовому резерві, комплектування посад, що підлягають заміщенню резервістами, встановлюється Генеральним штабом Збройних Сил України.

6.2. У короткостроковій перспективі необхідно створити вертикаль управління кар’єрою резервістів. При цьому максимально має бути використаний потенціал існуючих кадрових органів та передбачено створення відповідного структурного підрозділу, що опікуватиметься супроводом кар’єри резервістів.

Механізм управління кар’єрою резервістів, що створюватиметься, стане сукупністю засобів та методів, які забезпечать якісні зміни професійного потенціалу резервістів і запропонують адекватні способи його реалізації. Ця сукупність засобів впливу та кадрових технологій, що забезпечують управління професійним досвідом резервістів, має відповідати вимогам Концепції кадрової політики в Збройних Силах України.

Управління кар’єрою, як офіційна програма просування резервістів по службі, має сприяти розкриттю їх здібностей та використовувати їх оптимальним для зміцнення боєздатності військових частин чином.

Індивідуальне планування використання резервістів принципово не має відрізнятися від планування щодо використання військовослужбовців. Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України здійснюють кадрову роботу з резервістами в установленому порядку в межах наданих повноважень та номенклатури призначення.

Під час планування використання резервістів необхідно брати до уваги професійні навички, отримані в цивільному житті, і професійний досвід. Передумовою для цього є регулярне уточнення персональних облікових даних резервістів і узгоджені в індивідуальному порядку пропозиції про призначення на вищу або більш значущу військову посаду. Критерії рівня підготовки, як основні для призначення на посаду, визначаються кадровими органами.

6.3. Громадянин, який висловив добровільне бажання та відповідає вимогам проходження служби у військовому резерві, є кандидатом для прийняття на службу у військовому резерві (далі – кандидат). За результатами вивчення кандидатів командиром військової частини приймається рішення про укладання контракту.

Початком проходження резервістом служби у військовому резерві має вважатися день видання наказу командира військової частини про прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду, яка комплектується резервістами.

Закінченням проходження резервістом служби у військовому резерві має вважатися день закінчення строку контракту або інший день, зазначений у Положенні, але не раніше дня видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.

Громадяни приймаються на службу у військовому резерві в раніше присвоєних їм військових званнях.

Чергові військові звання присвоюються в порядку, передбаченому Положенням. Військові звання присвоюються резервістам послідовно, з урахуванням посади, яку вони займають, та інших умов, передбачених Положенням.

6.4. Загальне керівництво організацією обліку резервістів, визначення основних принципів його ведення та контроль за його станом здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.

Облік резервістів та ведення військово-облікових документів здійснюються на загальних засадах та за встановленими формами з особливостями, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України.

Для підвищення оперативності обліку необхідно розробити відповідне програмне забезпечення та запровадити автоматизовану систему обліку резервістів, яка б дозволяла здійснювати обмін даними між військовими частинами, територіальними центрами комплектування, військовими комісаріатами та кадровими органами військових частин.  

 

         7. Система управління резервом

 

         7.1. До кінця 2012 року повинна бути створена система управління резервом.

У Генеральному штабі Збройних Сил України має бути єдиний структурний підрозділ, який виконуватиме завдання розвитку нормативно-правової бази, планування та формування політики в галузі служби у військовому резерві, планування підготовки резервістів та військовозобов’язаних, визначення обсягів фінансування, соціальної підтримки резервістів.

У Кадровому центрі Збройних Сил України повинен бути створений структурний підрозділ, який відповідатиме за комплектування посад резервістами, управління їх справами та кар’єрою. Якомога широко має бути використаний потенціал наявних та перспективних інформаційно-аналітичних систем.

Для управління справами резерву у військових частинах окремі структурні підрозділи не створюватимуться, завдання управління справами та кар’єрою резервістів мають виконуватися штатними кадровими органами.

         7.2. До кінця 2012 року всі заходи вивчення та відбору кандидатів для проходження служби у військовому резерві мають бути зосереджені безпосередньо у військових частинах, в яких запроваджується служба у військовому резерві, та проводитимуться під безпосереднім керівництвом їх командирів.

У гарнізонах (місцях базування) військових частин, можливості медичної служби яких не дозволяють здійснювати якісне визначення придатності кандидатів для проходження служби у військовому резерві, слід передбачити залучення військових частин, установ та закладів військово-медичної служби для спрощення та прискорення процедур медичного огляду.

 

  1. Система підготовки

 

8.1. Основними цілями та завданнями системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації резервістів є:

забезпечення відповідного рівня підготовки резервіста за військово-обліковою спеціальністю;

здобуття або відновлення теоретичних знань, практичних навичок резервістами офіцерського складу;

підготовка резервістів наукоємних, дефіцитних військово-облікових спеціальностей, підготовка за новою військово-обліковою спеціальністю;

підготовка резервістів офіцерського складу, які сплановані для призначення на вищі посади або для більш доцільного використання на інших рівнозначних посадах за прямою військово-обліковою спеціальністю;

підготовка резервістів на посади командирів відділень та їм рівних;

підготовка резервістів із числа командирів відділень та їм рівних на вищі сержантські (старшинські) посади;

підготовка резервістів із числа кандидатів, що не мають досвіду військової служби.

Система підготовки резервістів повинна складатися з таких елементів:

курс базової підготовки;

підготовка у складі підрозділів;

перепідготовка;

підвищення кваліфікації.

8.2. Резервісти офіцерського складу, прийняті на службу у військовому резерві з числа громадян, що не мають досвіду військової служби, повинні проходити курс базової підготовки. До базової підготовки можуть залучатися ті резервісти офіцерського складу, які сплановані для переміщення на інші рівнозначні посади за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.

Резервісти офіцерського складу для проходження курсу базової підготовки та ті, хто планується для призначення на вищі посади або для більш доцільного використання на інших рівнозначних посадах за спорідненими військово-обліковими спеціальностями, повинні направлятися:

резервісти офіцерського складу тактичного рівня – до військових академій видів Збройних Сил;

резервісти офіцерського складу оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів – до Національного університету оборони України.

Кінцевою метою початкової підготовки є оволодіння та вдосконалення теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для якісного виконання функціональних обов’язків за посадою згідно з контрактом, здобуття та розвиток навичок управління підрозділами під час виконання ними завдань за призначенням.

8.3. Резервісти рядового, старшинського та сержантського складу, які не мають досвіду військової служби, та ті, після звільнення яких із Збройних Сил пройшло більше 3 років, повинні проходити курс базової підготовки в навчальних центрах видів Збройних Сил для оволодіння обраною військово-обліковою спеціальністю.

Метою курсу базової підготовки є оволодіння теоретичними знаннями, необхідними для проходження служби у військовому резерві, та здобуття практичних навичок за обраною військово-обліковою спеціальністю.

Резервісти рядового, старшинського та сержантського складу, які мають досвід військової служби, повинні проходити курс базової підготовки протягом 10 діб у навчальних центрах видів Збройних Сил.

Підвищення фахового рівня підготовки резервістів наукоємних, дефіцитних військово-облікових спеціальностей з числа військовозобов’язаних, що не мають досвіду військової служби, або підготовка резервістів за іншими військово-обліковими спеціальностями повинні здійснюватися протягом 30 діб у навчальних центрах видів Збройних Сил.

Метою підготовки є отримання теоретичних знань та практичних навичок за новою військово-обліковою спеціальністю.

Підготовка резервістів на посади командирів відділень та їм рівних повинна здійснюватися протягом 30 діб у навчальних центрах видів Збройних Сил.

Метою підготовки є отримання теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для управління відділенням, та розвиток командирських якостей.

Підготовка резервістів із числа командирів відділень та їм рівних на вищі сержантські (старшинські) посади повинна здійснюватися протягом             30 діб у коледжах видів Збройних Сил.

Метою підготовки є оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для управління підрозділом, та розвиток командирських якостей.

Підготовка резервістів для структурних підрозділів служби захисту інформації всіх ланок має здійснюватися відповідно до керівних документів Центрального управління захисту інформації і криптології Генерального штабу Збройних Сил України.

Підготовка для виконання завдань за кордоном повинна проводитися за окремими програмами та в порядку, передбаченому для військовослужбовців.

8.5. Основною формою підготовки резервістів повинні бути навчальні збори з удосконалення рівня військової підготовки.

Тривалість навчальних зборів з удосконалення рівня військової підготовки не повинна перевищувати 5 діб для органів військового управління та 15 діб – для військових частин.

Строки проведення навчальних зборів з удосконалення рівня військової підготовки обов’язково повинні збігатися:

в органах військового управління – зі строками проведення роздільного штабного тренування, спільного штабного тренування, командно-штабного тренування, командно-штабного мобілізаційного тренування, командно-штабної мобілізаційної воєнної гри та передбачати час підготовки до них;

у військових частинах – із заключними етапами підготовки відділень, взводів, рот, батальйонів та їм рівних.

Навчальні збори з удосконалення рівня військової підготовки повинні плануватися у складі штатних підрозділів, тривалість кожних зборів визначає штаб військової частини виходячи з визначеної Генеральним штабом Збройних Сил України загальної тривалості зборів на рік. 

 

  1.  Взаємовідносини з роботодавцями

 

9.1. Розбудова партнерських взаємовідносин військових частин із роботодавцями є запорукою загального успіху впровадження служби у військовому резерві. Упродовж 2012, 2013 років удосконалюватимуться нормативно-правові документи, які встановлять порядок взаємного інформування, механізми врегулювання суперечливих питань, пов’язаних із проходженням працівниками служби у військовому резерві, забезпечать баланс інтересів Збройних Сил, резервістів та їх роботодавців. Необхідно створити механізм, який забезпечить захист інтересів роботодавців у разі раптового, позапланового або тривалого виклику резервіста.

Має бути запроваджена система інформування роботодавців про наміри їх працівників проходити службу у військовому резерві, про укладання з ними контрактів Міністерством оборони України, встановлені чіткі ліміти часу на проходження процедур, пов’язаних із відбором кандидатів у резервісти, порядок припинення дії трудового договору (договору найму, контракту) на час виконання працівниками обов’язків служби у військовому резерві, визначена сукупна тривалість відсутності резервіста на посаді, яку надав йому роботодавець, через проходження служби у військовому резерві, порядок найму іншого працівника для виконання роботи за посадою, що посідає резервіст, на час виконання останнім обов’язків служби у військовому резерві.

Командири військових частин мають погоджувати з роботодавцями залучення резервістів для виконання завдань служби у військовому резерві на термін більше 30 діб.

9.2. Роботодавці, у свою чергу, зобов’язані гарантувати резервістам на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, збереження місця роботи, займаної посади та середньої заробітної плати на підприємстві, в установі, закладі незалежно від підпорядкування і форм власності.

 

  1. Інформаційна робота з резервістами

 

10.1. Служба у військовому резерві Збройних Сил є важливим внеском в усвідомлення громадянами держави питань національної безпеки. Інформаційна робота сприяє розумінню громадянами країни необхідності утримання Збройних Сил і важливості поставлених перед ними завдань.  

Інформаційна робота з резервістами орієнтована на всіх діючих і колишніх резервістів Збройних Сил, які готові працювати на користь Збройних Сил понад свої існуючі зобов’язання в цивільному житті.

Інформаційну діяльність із резервістами провадять Збройні Сили, а з рештою суспільства – урядові та громадські організації військово-патріотичного, військово-спортивного спрямування, історичні клуби, козацькі організації. 

Інформаційна діяльність охоплює аспекти питань політики безпеки, військове співробітництво, а також додаткові заходи, спрямовані на підтримку Збройних Сил. Інформування резервістів і турбота про них також уходять до кола питань, що охоплюються цією роботою.

Основними цілями інформаційної роботи з резервістами у Збройних Силах є:

здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість резервістів та духовні процеси у військовому середовищі;

формування у військовослужбовців резерву наукового світогляду, наукового світорозуміння і світосприйняття, уміння аналізувати явища громадського життя, внутрішньої та зовнішньої політики держави;

виховання в резервістів глибокої поваги до Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, актів Президента України, наказів командирів (начальників) і прагнення свідомо їх виконувати;

створення сприятливих умов для реалізації завдань інформаційно-пропагандистського забезпечення діяльності військ (сил);

проведення інформаційно-пропагандистських заходів на підтримку державної воєнної політики, сприяння формуванню громадської думки в інтересах оборони держави, підняття престижу служби у військовому резерві, налагодження та підтримання зв’язків із цих питань з органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями;

створення в суспільстві позитивного іміджу служби у військовому резерві Збройних Сил.

10.2. Інформаційна робота з резервістами є окремим напрямом діяльності Збройних Сил у мирний час. Вона здійснюється під час проведення службових заходів або зборів усіх видів. При цьому постановка мети та зміст намічених заходів повинні постійно відповідати запланованим заходам підготовки військових організаційних структур або загальнодержавним заходам. 

Інформаційна робота з резервістами планується і координується, насамперед, Головним управлінням виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України, органами військового управління, безпосередньо військовими частинами, де резервісти проходять службу у військовому резерві.

З метою здійснення інформаційної роботи з резервістами доцільно щорічно організовувати та проводити курси, конференції, семінари і військові змагання, брати участь в аналогічних заходах за кордоном. Незалежно від цього, військові частини здійснюють інформаційну роботу з резервістами за відповідними планами.

10.3. З метою інформування резервістів, членів їх родин, громадськості загалом до інформаційної роботи з резервістами повинні залучатися урядові та громадські організації військово-патріотичного, військово-спортивного спрямування, історичні клуби, козацькі організації.

У перспективі доцільно розглянути питання створення національної організації резервістів та військовослужбовців запасу з тим, щоб забезпечити передумови для ефективної співпраці на відповідному рівні. 

Така організація має стати виконавцем і організатором добровільної діяльності з резервістами поза межами Збройних Сил. Її завданням повинно стати супроводження та опіка, на підставі керівних вказівок Міністерства оборони України, звільнених зі служби в запас офіцерів, сержантів і рядових, а також осіб, що не служили в армії, але беруть активну участь у житті Збройних Сил.

На користь Збройних Сил така організація має співпрацювати з усіма союзами і об’єднаннями, членами яких є колишні військовослужбовці Збройних Сил, ставлячи за мету добровільну роботу з резервістами.

Організація також має виступати в ролі консультанта та джерела інформації для резервістів, військовозобов’язаних та осіб, що не служили в армії, але зацікавлені в укладанні контракту про проходження служби у військовому резерві.

На міжнародному рівні така організація має представляти за узгодженням з Міністерством оборони України резервістів Збройних Сил, перш за все, у відповідних міжнародних організаціях та спілках офіцерів резерву.

10.4. Завдання у сфері зв’язків з громадськістю щодо підготовки резервістів:

формування позитивного іміджу армії через налагодження контактів із молоддю, роз’яснення стратегічних напрямів воєнної політики та створення мотивації до служби у військовому резерві Збройних Сил;

посилення військово-рекламної діяльності, спрямовування її на формування сумлінного ставлення громадян до служби у військовому резерві, їх готовності пов’язати своє життя з армією;

здійснення планування, координації та проведення військово-рекламних акцій, встановлення контактів з органами комплектування армії, командуваннями військових частин, які залучаються до рекламних заходів;

налагодження зв’язків із засобами масової інформації, організація скоординованої, узгодженої співпраці між представниками мас-медіа та Збройними Силами;

організація захисту особового складу резерву від негативного інформаційно-психологічного впливу на всіх рівнях: державному, загальновійськовому та регіональному;

налагодження взаємодії керівництва військових частин і з’єднань із засобами масової інформації, органами державної влади та місцевого самоврядування для вирішення соціально-побутових проблем резервістів, проведення культурно-виховної роботи, інформаційного забезпечення служби у військовому резерві.

 

  1. Забезпечення резервістів

 

11.1. Резервісти після їх залучення для участі у зборах отримують безоплатне харчування, забезпечуються житловими приміщеннями в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, військовою формою одягу, безоплатним медичним обслуговуванням.

Резервістам оплачується проїзд від місця проживання до місця проведення зборів та у зворотному напрямку. Аналогічно здійснюється оплата проїзду в разі призову резервіста.

Робоче місце резервіста, призваного на військову службу або для участі у зборах, зберігається за ним на весь час відсутності. Сюди ж уходить термін, необхідний для відновлення після поранень та хвороб, отриманих під час проходження служби у військовому резерві.

Роботодавець не має права припинити трудові відносини (звільнити зі служби, з роботи) з резервістом у зв’язку із залученням останнього на збори, призовом резервіста у разі прийняття відповідного рішення про застосування за призначенням Збройних Сил в цілому або окремих військових частин з їх складу для виконання завдань у мирний час, визначених Законом України “Про Збройні Сили України”.

З метою спрощення розрахунків доцільно відмовитися від виплати роботодавцями середньої заробітної плати резервістам за час виконання ним обов’язків служби у військовому резерві та здійснювати її виплату через фінансові органи військових частин. Такий крок дозволить спростити систему фінансових розрахунків, усунувши з неї проміжну ланку – військовий комісаріат.

Трудові відносини між роботодавцем та резервістом мають призупинятися на період військової служби останнього або із настанням особливого періоду. Після закінчення служби трудові стосунки повинні поновлюватися зі всіма правами і обов’язками, за винятком тих випадків, коли трудові стосунки були оформлені на обмежений термін, дія якого закінчилася під час проходження резервістом військової служби. Весь період служби у військовому резерві не має переривати стаж роботи на підприємстві, в установі, закладі, але не повинен враховуватися для обчислення розміру премій та бонусів за безперервний стаж роботи.

Військова форма одягу, предмети особистої екіпіровки резервістів повинні бути аналогічними передбаченим для військовослужбовців. З метою зменшення витрат резервістів, що проходять збори порівняно часто, вони можуть забезпечуватися додатковими комплектами військової форми або окремими її предметами, що прийшли в непридатний для використання стан.

Суми грошової винагороди резервістам за підсумками року мають щорічно переглядатись з урахуванням інфляції. Розміри виплат мають корегуватись з урахуванням потреби в утриманні певних категорій гостродефіцитних спеціалістів.

11.2. Призначені на посаду резервісти мають бути проінформовані командиром своєї військової частини, щонайменше, один раз на рік до початку нового навчального періоду про заходи службового і позаслужбового характеру, сплановані на наступний рік.

Для подальшого регулярного інформування всіх резервістів Збройних Сил, а також урядових і громадських організацій доцільно створити та використовувати можливості мережі Інтернет, для чого створити відповідний інформаційний ресурс.

Необхідно заохочувати добровільні об’єднання резервістів військового підрозділу, частини, це сприятиме згуртованості військового колективу. 

Успіхи резервістів заслуговують на визнання і високу оцінку. У кінці зборів резервістам слід організувати урочисті проводи з дотриманням військових ритуалів.

 

 

12. Очікувані результати

 

Реалізація Концепції дозволить створити комплексну, ефективну, економічно доцільну та обґрунтовану систему забезпечення військ (сил) професійним військовим резервом людських ресурсів з високою мотивацією до військової служби.

Реалізація Концепції спрямовуватиметься на:

удосконалення нормативно-правової бази, організаційної, освітньої та інших видів діяльності органів військового управління з питань служби в резерві Збройних Сил;

упровадження єдиних підходів із питань служби в резерві Збройних Сил;

створення розгалуженої системи відбору громадян України для проходження служби в резерві Збройних Сил та ефективної комплексної програми утримання на цій службі;

створення системи управління кар’єрою резервіста;

забезпечення ефективного функціонування системи багаторівневої підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) резервіста;

посилення рівня соціального захисту резервіста, покращення морально-психологічного клімату у військовому середовищі та підвищення престижності служби у військовому резерві.

 

  1.  Прикінцеві положення

 

13.1. Структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, штаби видів Збройних Сил України реалізують цілі та установки цієї Концепції для своїх підпорядкованих військових частин шляхом виконання Програми реалізації Концепції служби у військовому резерві.

Заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України (згідно з розподілом обов’язків) є уповноваженим із питань служби у військовому резерві Збройних Сил. Він представляє резерв Збройних Сил на міжнародній арені та визначає основні завдання добровільної діяльності з резервістами.

У співпраці з уповноваженими з питань служби у військовому резерві видів Збройних Сил він контролює всі питання міжвидової взаємодії з питань служби у військовому резерві. Крім того, він представляє діяльність резервістів в урядових, громадських, профспілкових організаціях, підтримує контакти з керівниками національних організацій роботодавців і працівників, а також з іншими об’єднаннями.

13.2. У 2012 – 2017 роках пріоритетом для комплектування резервістами передбачаються органи військового управління та Сили постійної готовності.

Подальше впровадження та розвиток служби у військовому резерві планується здійснювати в два етапи:

2012 – 2014 роки – виконання основних заходів реформування служби у військовому резерві, розгортання процесу нарощування чисельності резервістів, удосконалення системи управління резервом, поступове відновлення повноцінної підготовки, створення умов для подальшого розвитку служби у військовому резерві;

2015 – 2017 роки – завершення нарощування чисельності резервістів, відновлення повноцінної підготовки, початок сталого розвитку служби у військовому резерві, набуття нею спроможностей, необхідних для гарантованого виконання функцій доукомплектування та приведення у готовність до виконання завдань за призначенням органів військового управління та Сил постійної готовності, суттєве підвищення рівня соціального захисту резервістів.

У подальшому, після 2017 року, планується створити умови для переведення на доукомплектування резервістами:

військових частин, залучених до несення бойового чергування в системі протиповітряної оборони держави;

окремих військових частин, що мають особливості підготовки особового складу, потребують значних витрат матеріальних або часових ресурсів на доукомплектування та приведення у готовність до виконання завдань за призначенням або комплектуються спеціалістами дефіцитних військово-облікових спеціальностей.

Згадані військові частини будуть у готовності до негайного реагування на загрозу застосування воєнної сили проти України, здатні використовувати свої оперативні та бойові можливості якомога повніше за рахунок доукомплектування в найкоротші терміни мотивованими, добре підготовленими спеціалістами, спроможними управляти новими озброєнням та військовою технікою, у складі злагоджених та згуртованих підрозділів.

До кінця 2017 року буде здійснюватися нарощування чисельності резервістів до 5% визначеної чисельності Збройних Сил.

У довгостроковій перспективі нарощування чисельності резервістів буде здійснюватися відповідно до вимог Стратегічного оборонного бюлетеня.

13.3. Необхідні для реалізації цієї Концепції законодавчі та нормативно-правові акти вже прийняті або мають бути розроблені в короткостроковій перспективі. Зокрема, це стосується:

внесення змін до Закону України “Про оборону України” щодо порядку виконання громадянами України військового обов’язку у військовому резерві Збройних Сил відповідно до законодавства;

внесення змін до Закону України “Про Збройні Сили України” щодо складання резервістами Військової присяги на вірність Українському народові;

внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо визначення правового статусу резервістів, порядку їх залучення в мирний час до виконання завдань у складі підрозділів;

внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо порядку призову резервістів в особливий період;

внесення змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо залучення резервістів до участі у ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та в інших окремих випадках лише за рішенням Верховної Ради України;

внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо поширення умов, норм і порядку пенсійного забезпечення, встановлених цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, на резервістів, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва під час виконання обов’язків служби у військовому резерві, та членів їх сімей;

внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно визначення відповідальності резервістів за ухилення від призову на військову службу та ухилення від зборів;

внесення змін та доповнень до Кодексу законів про працю України стосовно питань гарантованого збереження робочого місця на період проходження служби у військовому резерві;

затвердження нового Положення про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України;

розроблення Програми реалізації Концепції служби у військовому резерві.

 

 

Заступник Міністра оборони України –  

керівник апарату                                                                                В.П.ОМЕЛЬЯНЧУК



Обновлен 05 фев 2016. Создан 09 ноя 2013



 
«Автошкола Константа ГС» на Яндекс.Картах
Пользовательского поиска
AVTOINDEX.COM Автомагазин Автогарант
Просмотреть Автошкола Константа-ГС на карте большего размера

автоматический обменный пункт производит обмен Webmoney и E-Gold


Пожалуйста выберите электронные деньги для обмена:

Отдаете:
Получаете:

www.superchange.ru

Всеукраїнський сайт безкоштовної реклами белый каталог сайтов Автомобили - каталог сайтов фирм и компаний, Киев
ERA.COM.UA
интернет портал
Размещено на Start.Crimea.UA Украинский портАл МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов AVTOINDEX.COM Автомобили - каталог сайтов фирм и компаний, Киев - Каталог компаний, фирм и веб-сайтов Украины, Киев. Добавить сайт в каталог Автошколы, Автомобили, Киев. Каталог сайтов femina.com.ua Украинский портАл Автошкола Спойлер Сайты недвижимости. Каталог недвижимости Бест Риэлти. Добавить сайт, ссылку, ресурс, URL. Обмен ссылками Аренда квартиры в Киеве Агентство недвижимости в Киеве Kiev apartments for rent Снять квартиру в Киеве. Сдам квартиру в Киеве. Долгосрочная аренда квартир Киев. Договор аренды, типовой образец. Квартиры в Киеве посуточно Гостиницы Киева белый каталог сайтов - рейтинг Каталог лучших сайтов, добавить свой сайт. только интересные сайты! > Украинский каталог сайтов Каталог сайтов OpenLinks.RU Украина онлайнСамый большой каталог сайтовАвтошкола Спойлер в Киеве ДДО Украины Каталог сайтов на http://www.globalmarket.com.ua/
Каталог сайтов GOOGLEРабота и бизнес в Интернете с компанией ФИНАНСОВАЯ ЛИНИЯAutoMotoTruck - легковые авто, грузовые, специальные средства передвижения, а также авиа, водная и железнодорожная техника AVTOINDEX.COMКаталог компаний и предприятий УкраиныКаталог компаний Украины КОНСТАНТА-ГС, АВТОШКОЛА, ООО