Гибридная война

 
 

Гибридная война

гібридна війна Національний університет технічної освіти НАТО нео Savunma Ulusal Üniversitesi телебачення телевидение



Гибридная война (англ. hybrid warfare) — термин, появившийся в конце XX века в США для понимания военной стратегии, объединяющей в себе как единое целое обычную войну, малую войну и кибервойну[1][неавторитетный источник? 105 дней]. К тому же словосочетание «гибридная война» используется для осуществления единства действий с применением ядерного, биологического и химического оружия, самодельных взрывных устройств и средств информационной войны[2].

В современных условиях этот исторически новый подход к разрешению конфликтов является ведущим видом войны[3].

Трактовки

    Следует подчеркнуть, что единого для всех стран и военно-политических объединений термина, обозначающего согласованное применение политико-дипломатических, информационно-психологических, экономических и силовых инструментов для достижения стратегических целей, в настоящее время не существует. В правительственных структурах и аналитических сообществах иностранных государств широко употребляются такие определения, как "неявные военные действия", "нелинейные", "асимметричные", "нетрадиционные" и "гибридные" операции.
    В частности, в руководящих и экспертных кругах Североатлантического союза для обозначения якобы новой формы противоборства, как правило, пользуется понятие "гибридные войны" (действия, операции).

    — Клименко С. «Теория и практика ведения "Гибридных войн" (по взглядам НАТО) 2015»[4]

    По словам подполковника Корпуса морской пехоты США Билла Неметта, гибридная война — это «современный вид партизанской войны», который «объединяет современные технологии и современные методы мобилизации»[5].

Нейтан Фрайер из Центра стратегических и международных исследований был одним из ключевых людей, изначально определивших угрозы, которые включает в себя гибридная война:

    традиционные;
    нестандартные;
    катастрофический терроризм;
    подрывные, когда используются технологии для противодействия превосходству в военной силе[5].

Полковник в отставке Армии США Джон МакКуэн определил гибридную войну как основной метод действий в асимметричной войне, ведущейся на трех выборочных видах поля боя:

    среди населения конфликтной зоны;
    тылового населения;
    международного сообщества[5].

Дэвид Килкаллен, автор книги «Случайный партизан» (англ. «The Accidental Guerilla») утверждает, что гибридная война — это лучшее определение современных конфликтов, но подчеркивает, что она включает в себя комбинацию партизанской и гражданской войн, а также мятежа и терроризма[5].

Журналист Фрэнк Хоффман определяет гибридную войну в виде любых действий врага, который мгновенно и слаженно использует сложную комбинацию разрешенного оружия, партизанскую войну, терроризм и преступное поведение на поле боя, чтобы добиться политических целей[5].

Заместитель секретаря ВМС США Роберт Ортон Ворк утверждает, что вражеские войска могут использовать «гибридных военнослужащих», находящихся в конспирации среди гражданского населения[6].

В редакторском предисловии справочника Military Balance 2015 «гибридная война» трактуется[7] как «использование военных и невоенных инструментов в интегрированной кампании, направленной на достижение внезапности, захват инициативы и получение психологических преимуществ, использующих:

    дипломатические возможности;
    масштабные и стремительные информационные, электронные и кибероперации;
    прикрытие и сокрытие военных и разведывательных действий;
    в сочетании с экономическим давлением».

 

Начальник Центра Войск береговой обороны полковник Игорь Воронченко отвечал на вопросы читателей «КП».

К празднику мы наградим грамотами и рядом ценных подарков лучших военнослужащих!

В день праздника Крымский премъер посетил Войска береговой обороны ВМСУ
В день праздника Крымский премъер посетил Войска береговой обороны ВМСУ

 

 

- Как Войска береговой обороны отметят День защитника Отечества?

 - 20 февраля мы провели встречу с ветеранами бывшего 32-го армейского корпуса, возложили цветы к мемориалу. Что касается даты, то военнослужащие всех частей гарнизонов - Симферопольского, Феодосийского и Керченского - будут принимать участие в городских мероприятиях. Состоится торжественное заседание в Симферопольском гарнизонном Доме офицеров, возложение цветов, также пройдет чествование ветеранов и лучших наших военнослужащих.

 - Как руководство Центра Войск береговой обороны ВМС ВС Украины поздравит личный состав военного подразделения?

 - К празднику мы наградим грамотами и рядом ценных подарков лучших военнослужащих, в том числе вновь назначенных главных сержантов батальонов и рот. Сегодня-завтра мы ожидаем выписки из приказов вышестоящего командования о награждении проявивших себя офицеров и мичманов.

Награждении проявивших себя офицеров и мичманов.
Награждении проявивших себя офицеров и мичманов.

 

- Каким будет праздничный стол для личного состава Центра Войск береговой обороны?

 - Относительно праздничного меню, то таких бонусов в виде шашлыка, конечно, не будет. На праздничный обед увеличен ассортимент продуктов и выпечки, так что солдаты будут довольны.

 - И форму бойцам выдадут парадную?

 - Для наших войск это форма «ПШ» черного цвета, с аксельбантами и белыми ремнями. Она не претерпела никаких изменений еще с тех времен, когда был Советский Союз. Соблюдаем традиции.

 - Как поздравят ВС Украины военных пенсионеров, какие сюрпризы приготовили для них в честь праздника?

 - Есть Совет ветеранов, с которым мы все время взаимодействуем. Есть обоюдные, согласованные мероприятия, которые мы проводим. Также они помогают нам в  патриотическом воспитании солдат. На все торжественные заседания, чествования мы стараемся их приглашать, чаще контактировать с ними, чтобы поддерживать связь между поколениями. Дай Бог им здоровья и огромное спасибо.

 - Какие события вам запомнились во время празднования профессиональных праздников?

 - Когда служил в Керчи, на мемориале стояла машина, так назаваемая «полуторка», еще со времен войны, причем в рабочем состоянии. Так вот была такая традиция - машину снимали с постамента и за руль садили Татьяну Федоровну - во время войны она была водителем такой же «полуторки», которая по Ладожскому озеру, «дороге жизни», снабжала Ленинград всем необходимым на то время. Она открывала парад в честь праздника. Приятно было наблюдать за таким действием.

 - Какой город Крыма вам нравится больше всего?

 - Я про него только что говорил, это Керчь. С ним связаны лучшие годы моей службы. Вы понимаете, там такая атмосфера, такой дух истории, связанный с разными событиями, которые происходили на его территории. Этот город чтит традиции всех поколений. Только там я мог наблюдать факельное шествие 8 мая на гору Митридат, мероприятия в Героевском (бывший Эльтиген), где происходила высадка десанта. Да и вообще, как там люди празднуют День Победы, День освобождения Керчи, День партизан, не празднует ни один город.       

 В 2011 году, на территории Украины пройдут учения «Си Бриз-2011» и «Фарватер мира»

- Скажите, пожалуйста, в каких международных учениях в этом году будут принимать участие подразделения Войск береговой обороны?

 - Наши войска будут принимать участия в двух учениях - это «Фарватер мира», с участием морской пехоты Черноморского флота Российской Федерации и первого батальона морской пехоты Войск береговой обороны Военно-Морских Сил Украины. По договоренности между Россией и Украиной учения проведут в середине мая. Вторые, запланированные на июнь месяц. Это международные учения «Си Бриз-2011». В них будет принимать участие морская пехота США, а также представители вооруженных сил Молдавии, Азербайджана и Грузии.

 

Всегда готов!
Служу народу Украины!

 

- Сколько солдат будет задействовано в учениях?

 - С нашей стороны от 400 до 500 человек, также будет задействовано около 60 единиц техники.

 - На территории каких стран будут проводиться учения?

 - «Фарватер мира» пройдет в Севастополе, а «Си Бриз» - в Николаевской области и в акватории Черного моря.   

 - Правда, что военным скоро поднимут зарплаты?

 - Известно, что нам подняли премиальные на 50% с декабря месяца. Но давали разъяснение о переходе на более простую систему начисления заработной платы, но пока такого перехода не было, ждем.

 - Когда всех военнослужащих обяжут перейти на контрактную службу?

 - В связи с недофинансированием этой программы вышестоящим руководством были внесены соответствующие изменения в программные документы. Сейчас разрабатывается другая программа на период 2011-2015 годов, в которой будут приняты во внимание те проблемы, с которыми пришлось столкнуться в предыдущие года. Необходимо создать такие условия службы и обеспечить соответствующие социальные гарантии, чтобы служба по контракту стала привлекательной и престижной.  

Стрелял из танков Т-62, Т-64А, Т-64Б, Т-72!
 

 

Стрелял из танков Т-62, Т-64А, Т-64Б, Т-72

- Что повлияло на ваш выбор - посвятить свою жизнь Вооруженным Силам?

 - Как любой подросток, я задавал себе вопрос, кем же я буду в дальнейшей жизни. Еще в школьном возрасте я хотел быть военным, как видите, им и стал.

 - Из родственников у вас есть военнослужащие?

 - Нет, я не из потомственных военных, только начинаю род. У меня есть сын. Думаю, что он продолжит начатое мною дело. Из моих  родственников в армии служили два деда, они были участниками Великой Отечественной войны, непростая у них сложилась судьба.

 - Они прошли всю войну?

 - Это, конечно, удивительный случай. Два человека из одной деревни были призваны в ряды армии, причем в один день - 23 июня. Так получилось, что попали они и в один артиллерийский расчет 226-го полка. Один из них был наводчиком орудия, второй - «ездовым». Данные о них я собирал, где только мог, но многое все же услышал от выжившего деда. По материной линии дед пропал без вести под Белой Церковью, а второй прошел войну до Курской дуги.

- Как вы попали служить в Украину?

 - После Ташкентского военного училища многих направляли в Среднеазиатский, Дальневосточный округа, в Афганистан попало 25 человек с выпуска, а меня распределили в Германию, там и начинал свою службу на должности командира танкового взвода. В 1988 году было подписано соглашение, по которому войска должны были выйти из Германии, так вот наш батальон был первым, который возвращался в Советский Союз. Потом я попал в Белорусский военный округ и продолжал службу на должностях командира танковой роты, начальника штаба танкового батальона. После распада Советского Союза пришлось переводиться домой, в Украину. Проходил службу в Национальной гвардии Украины в Харькове. Затем окончил академию Вооруженных сил Украины. С 1998 года проходил службу в Крыму на должности командира полка Национальной гвардии.

 - Многие из тех, с кем вы учились, погибли?

 - Четыре офицера в Афганистане, один в Карабахе и один в Чечне.

 - Какие у вас награды?

 - Из государственных у меня есть медаль «За безупречную службу» третей степени и Почетный знак от Министра обороны Украины «Доблесть и честь». 

 - Из каких видов оружия вы стреляли?

 - Я танкист, и поэтому для меня танковое вооружение превыше всего. Стрелял из танков Т-62, Т-64А, Т-64Б, Т-72. В моей памяти всегда остается впечатления, когда я выполнял пуски ПТУРа из танкового вооружения в период прохождения службы в Группе советских войск в Германии. Также довелось испытать в действии некоторые новые образцы стрелкового вооружения, которое принято на вооружении в ВС РФ.

Чтобы каждый воинский коллектив был коллективом единомышленников и в любой момент мог выполнитьпоставленные перед ним задачи
Чтобы каждый воинский коллектив был коллективом единомышленников и в любой момент мог выполнить поставленные перед ним задачи

 

- Что бы вы пожелали сослуживцам, ветеранам в этот праздничный день?

 - Чтобы каждый воинский коллектив был коллективом единомышленников, который бы в любой момент выполнил поставленные перед ним задачи. Ну, и самое главное, хочу пожелать всем здоровья и счастья в семьях. Лично от себя хочу выразить благодарность всем тем, кто проходит службу в Войсках береговой обороны.

 - Нам рассказали, что в вашем рабочем кабинете находится необычный письменный стол. Так что же в нем особенного?

 - Это стол, на котором, как на школьной парте, выцарапаны автографы всех предыдущих комкоров. Первым был Дмитрий Язов (экс-министр обороны СССР, Маршал Советского Союза). Как раз 20 февраля, на встрече ветеранов 32 корпуса, присутствовал бывший начальник штаба Язова, которому 92 года, а он при полном здравии и держится на все 25.   

 Из досье «КП»

 Воронченко Игорь Александрович

 Родился 22 августа 1964 года в поселке Бабаи Харьковской области.

 Окончил Ташкентское танковое военное училище.

 Женат, имеет сына.

Системи електронної контент-комерції

 

Автор(и): 

Берко А.Ю., Висоцька В.А., Пасічник В.В.

Тип видання: 

монографія

Анотація: 

Досліджено та вирішено важливу науково-технічну проблему моделювання та проектування систем електронної контент-комерції. Для вирішення цієї проблеми розглянуто широке коло питань, зокрема запропоновано класифікацію систем електронної комерції та систем електронної контент-комерції, розроблено формальні моделі систем електронної контент-комерції, їх окремих складових, сайтів, методи та алгоритми проектування систем електронної контент-комерції.

Книга призначена для спеціалістів із проектування, розроблення та впровадження систем електронної контент-комерції, науковців у галузі ґлобальних інформаційних систем, Інтернету та WWW, фахівців з електронної комерції та Інтернет-реклами, менеджерів комплексних Веб-проектів, а також для аспірантів та студентів відповідних спеціальностей.

Монографія рекомендована для аспірантів, студентів, що навчаються в маґістратурі за спеціальністю 8.080405 «Інтелектуальні системи прийняття рішень» і вивчають курси «Технології сховищ даних», «Інформаційні технології відкритих систем», «Теорія систем баз даних та знань», «Прикладні інтелектуальні системи», «Проектування інтелектуальних інформаційних систем підтримки прийняття рішень», «Проектування WEB-систем», «Технологія та засоби адміністрування інформаційних ресурсів», «Безпека розподілених інформаційних систем», «Технологія і проектування проблемно-орієнтованих інформаційних систем», «Основи управління великими проектами». Зміст монографії відповідає окремим розділам програм цих курсів.

Зміст: 

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

Розділ 1. Концептуальні засади електронної комерції

1.1. Загальні поняття електронної комерції

1.2. Електронна комерція як складова частина електронної економіки

1.3. Електронний бізнес та електронна комерція

1.4. Інтернет і бізнес

1.5. Принципи впровадження систем електронної комерції

1.5.1. Передумови впровадження систем електронної комерції

1.5.2. Формування стратегії систем електронної комерції

1.5.3. Структура онлайнових проектів систем електронної комерції

1.5.4. Клієнти систем електронної комерції

1.5.5. Проектування та впровадження систем електронної комерції

1.5.6. Ефекти впровадження систем електронної комерції

1.5.7. Критичні пріоритети створення онлайнових бізнес-проектів

1.6. Особливості систем електронної комерції

1.7. Переваги систем електронної комерції

1.8. Недоліки і проблеми систем електронної комерції

1.9. Державне регулювання електронної комерції

1.10. Висновок до розділу 1

Розділ 2. Класифікація систем електронної комерції

2.1. Типологія систем електронної комерції

2.2. Категорії бізнес-процесів у системах електронної комерції

2.3. Категорії систем електронної комерції

2.4. Класифікація інформаційних продуктів і послуг

2.5. Системи надання інформаційних послуг

2.6. Системи надання інформаційно-консалтингових послуг

2.7. Системи надання консалтингових послуг

2.8. Фінансові Інтернет-послуги

2.9. Принципи побудови і роботи системи електронної комерції типу «бізнес-бізнес»

2.9.1. Корпоративні системи типу «бізнес-бізнес»

2.9.2. Товарні й інформаційні потоки підприємств

2.9.3. Корпоративний комерційний сайт

2.9.4. Види торгівлі через Інтернет

2.9.5. Електронні торгівельні майданчики

2.9.6. Торгівельні майданчики типу «бізнес-бізнес»

2.9.7. Спеціалізація торгівельних майданчиків типу «бізнес-бізнес»

2.9.8. Торгівельні моделі вузлів міжфірмової електронної комерції

2.9.9. Функціональні можливості торгівельних майданчиків

2.10. Системи електронної комерції типу «бізнес-споживач»

2.11. Основні типи систем електронної комерції

2.11.1. Банківські Інтернет-послуги

2.11.2. Інтернет-трейдинг

2.11.3. Інтернет-страхування

2.11.4. Інтернет-магазин

2.11.5. Інтернет-аукціон

2.12. Інструменти реалізації та сфери поширення систем електронної комерції

2.12.1. Бізнес-застосування

2.12.2. Електронні магазини

2.12.3. Технології електронного обміну даними

2.12.4. Платіжні системи

2.13. Порівняння систем електронної комерції

2.14. Висновок до розділу 2

Розділ 3. Контент як об’єкт електронної комерції

3.1. Схеми моделювання систем електронної контент-комерції

3.1.1. Основні підходи до побудови моделей систем електронної контент-комерції

3.1.2. Неперервно-детерміновані моделі (D-схеми)

3.1.3. Дискретно-детерміновані моделі (F-схеми)

3.1.4. Дискретно-стохастичні моделі (P-схеми)

3.1.5. Неперервно-стохастичні моделі (Q-схеми)           

3.1.6. Мережні моделі (N-схеми)

3.1.7. Комбіновані моделі (A-схеми)

3.2. Моделювання та проектування систем електронної контент-комерції

3.2.1. Системний підхід у моделюванні систем електронної контент-комерції

3.2.2. Характеристика проблеми моделювання систем електронної контент-комерції

3.2.3. Класифікація моделей систем електронної контент-комерції

3.2.4. Ефективність моделювання систем електронної контент-комерції

3.3. Формалізація й алгоритмізація процесів функціонування систем електронної контент-комерції

3.3.1. Методика розроблення моделей систем електронної контент-комерції          

3.3.2. Побудова концептуальних моделей систем електронної контент-комерції

3.3.3. Інтерпретація результатів моделювання систем електронної контент-комерції

3.4. Технологічні аспекти функціонування системи електронної контент-комерції

3.4.1. Процеси в системах електронної контент-комерції

3.4.2. Модель структури системи

3.5. Застосування мереж Петрі для моделювання систем електронної комерції

3.6. Висновок до розділу 3

Розділ 4. Комерційний контент і контент-комерція

4.1. Ринок інформаційних послуг у сфері електронної комерції

4.1.1. Інтернет-ринок інформаційних послуг

4.1.2. Сучасні тенденції розвитку сфери інформаційних Інтернет-послуг

4.1.3. Причини впровадження систем електронної контент-комерції

4.1.4. Стандарт CMIS – принципи доступу до контенту підприємства         

4.2. Сутність і зміст електронної торгівлі контентом

4.3. Особливості електронної торгівлі контентом

4.4. Новини як контент систем електронного бізнесу

4.5. Проектування інформаційного середовища контент-комерції

4.6. Технологія функціонування електронної контент-системи Інтернет-видавництва

4.6.1. Переваги функціонування систем електронного видавництва

4.6.2. Комунікаційна модель електронного видавництва

4.6.3. Переваги мультимедійності в електронній контент-комерції

4.6.4. Використання баз даних, сховищ даних та баз знань

4.6.5. Автоматизація процесів функціонування систем електронної комерції

4.7. Висновок до розділу 4

Розділ 5. Потоки даних у системах електронної контент-комерції

5.1. Моделі інформаційних потоків

5.1.1. Лінійна модель інформаційних потоків

5.1.2. Експонентна модель інформаційних потоків

5.1.3. Логістична модель інформаційних потоків

5.1.4. Підхід до аналізу потоків новин як дискретних сигналів

5.2. Навігаційні графи систем електронної контент-комерції

5.2.1. Етапи проектування навігаційного графу

5.2.2. Мова опису графу для Web-сторінок

5.3. Розподіл функцій в системах електронної контент-комерції

5.3.1. Методи аналізу функціонування системи

5.3.2. Модель розподілу функцій

5.4. Моделювання електронних інформаційних потоків

5.4.1. Фрактальні властивості інформаційного простору

5.4.2. Фрактальні властивості тематичних інформаційних потоків

5.4.3. Стабільність джерел інформації

5.5. Проблема дублювання інформації

5.6. Концепція анотованого пошуку

5.7. Виявлення нових подій в інформаційних Інтернет-потоках

5.7.1. Підхід Солтона до виявлення нових подій

5.7.2. Підхід Папки

5.7.3. Багатопараметричний підхід у рамках системи InfoStream

5.7.4. Проблема виявлення тональності повідомлень

5.8. Висновок до розділу 5

Розділ 6. Проектування систем електронної контент-комерції

6.1. Архітектура системи електронної контент-комерції

6.1.1. Принципи та форми електронної торгівлі контентом

6.1.2. Компоненти системи електронної контент-комерції

6.1.3. Організація взаємодії компонентів Інтернет-систем контент-комерції

6.1.4. Принцип функціонування Інтернет-систем контент-комерції

6.2. Віртуальні підприємства електронної контент-комерції

6.2.1. Класи віртуальних підприємств

6.2.2. Життєвий цикл віртуальних підприємств

6.2.3. Функціональні можливості віртуальних підприємств

6.3. Засоби реалізації систем електронної контент-комерції

6.3.1. Технологічні засоби для побудови віртуальних підприємств

6.3.2. Етапи створення віртуального підприємства

6.4. Інфраструктура проксі-серверів систем електронної контент-комерції

6.5. Технології побудови захищеної системи електронної контент-комерції

6.5.1. Класифікація засобів проектування систем електронної контент-комерції

6.5.2. Вимоги до системи електронної контент-комерції

6.5.3. Функції системи електронної контент-комерції

6.5.4. Алгоритми роботи системи електронної контент-комерції

6.5.5. Структура систем електронної контент-комерції

6.5.6. Механізм розповсюдження сертифікатів відкритих ключів

6.5.7. Технології побудови системи електронної контент-комерції

6.5.8. Робота із сертифікатами відкритих ключів

6.5.9. Підсистема захисту

6.6. Інтерфейси системи електронної контент-комерції

6.6.1. Користувацький інтерфейс систем електронної контент-комерції

6.6.2. Інтерфейс обміну з іншими системами електронної комерції

6.7. Інтерфейс вхідних даних систем електронної контент-комерції

6.8. Інформаційні процеси в системі електронної контент-комерції

6.9. Інтеграція інформаційних потоків електронної контент-комерції

6.9.1. Служби синдикації новин як засоби електронної контент-комерції

6.9.2. Пошукові сайти як засоби електронної контент-комерції

6.9.3. Програми для роботи з RSS-даними

6.10. Висновок до розділу 6

Розділ 7. Реалізація систем електронної контент-комерції

7.1. Керування взаєминами із клієнтами систем електронної контент-комерції

7.2. CMIS: керування контентом як сервіс

7.2.1. Інтеграція систем керування контентом

7.2.2. Інтеграція із системами ERP/CRM

7.2.3. Інтеграція з інструментарієм колективної роботи

7.2.4. Інтеграція інфраструктури

7.2.5. Інтеграція порталів

7.2.6. Інтеграція із засобами підтримки відповідності нормативним актам

7.2.7. Стандарт CMIS

7.2.8. Зміст стандарту CMIS

7.2.9. CMIS та інші ініціативи в області стандартизації взаємодії з розрізненими репозиторіями

7.3. Базові засоби електронної контент-комерції

7.3.1. Семантичний Інтернет

7.3.2. Метадані та онтології           

7.3.3. Пошукові системи

7.3.4. «Прихований» Інтернет

7.3.5. Text Mining

7.3.6. Інтернет-сервіси

7.3.7. Синдикація інформації

7.4. Електронні розрахунки контент-комерції

7.4.1. Розрахункові засоби

7.4.2. Електронна готівка, комерція та пластикові картки

7.5. Інформація за вимогами в системах електронної контент-комерції

7.5.1. Подання інформації як сервісу

7.5.2. Новий підхід до керування інформацією

7.5.3. Комплексні рішення для керування інформацією

7.6. Ризики в системах електронної контент-комерції

7.6.1. Аналіз оцінювання ступеня ризиків у системах електронної контент-комерції

7.6.2. Методи та засоби оцінювання ризиків безпеки контенту

7.6.3. Моделювання системи захисту інформації в електронній контент-комерції на основі оцінювання ризиків інформаційної безпеки

7.6.4. Аналіз якісних та кількісних характеристик при оцінюванні ризиків інформаційної безпеки в системах електронної контент-комерції

7.7. Висновок до розділу 7

Висновки

Глосарій

Список використаних джерел

Додаток

Вступ: 

Інформація – це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Контент – множина інформаційних ресурсів та інформаційних продуктів, збережених в середовищі комп’ютерної інформаційної системи і доступних для застосування користувачам цієї системи. Різновид контенту – інформаційний товар, інформаційний вміст Web-сайту, Інтернет-видавництва, маркетинґових досліджень, консалтинґових послуг, який є  об’єктом бізнес-процесів систем електронної контент-комерції. Розвиток інформаційних технологій привів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі Інтернет та зростання електронної комерції в черговий раз довели, що інформаційний сектор економіки є найдинамічнішим і найприбутковішим. Електронна контент-комерція – придбання/продаж контенту і надання відповідних до- та післяпродажних послуг за допомогою електронних носіїв або через мережу, подібну до Інтернет. Це маркетинґ, подання пропозицій, продаж, здавання в оренду з використанням комп’ютерних мереж або Інтернету.

У роботі авторами описаний процес функціонування систем електронної комерції, що є фундаментом електронного бізнесу. Для цього проаналізовано як теоретичні основи електронної комерції, що вперше були розроблені американськими вченими у 1995-1997 рр., так і практичний аспект, беручи за основу статистичні дані ряду досліджувальних центрів, що займаються проблемами електронної комерції.

Для практичного аналізу електронної комерції авторами проаналізовані етапи розвитку систем електронної комерції, охарактеризовано процес інвестування в електронну комерцію та розглянуті певні аспекти державного регулювання електронної комерції. Досліджуючи системи електронної комерції перш за все треба звертати увагу на ті реґіони впровадження аналогічних систем, що досягли певного рівня інформаційного розвитку, адже платформою для розвитку електронної комерції є достатній рівень інформатизації суспільства та розвинена телекомунікаційна інфраструктура. Найцікавішими для нашого дослідження і такими, що повною мірою відповідають умовам розвитку електронної комерції, є США, Західна Європа та Японія. Спираючись на теоретичні основи та практичний аналіз систем електронної комерції, автори визначили перспективи розвитку систем електронної комерції. Найбільш прогресивною складовою електронного бізнесу є електронна торгівля (e-com) контентом. Перспективи розвитку електронної контент-комерції у світі зумовлені сукупністю чинників економічного, соціального, електронно-технологічного, організаційно-правового характеру. Відокремимо три найсуттєвіші.

  • Лібералізація економічної діяльності і ґлобалізація економіки. Дія цих чинників виявляється у вільному переміщенні капіталу, товарів, послуг, технологій, інформації як усередині окремих країн, так і в міжнародному масштабі.
  • Мультифункціональність Інтернету. Постійне оновлення ресурсів, інструментаріїв, комп’ютерних технологій в Інтернеті зумовлює перспективність і надає універсальний характер цій мережі, суттєво розширює всі сфери бізнесу, у тому числі і комерційного. Переваги Інтернету полягають у тому, що він надійно забезпечує не лише окремі комерційні операції, а всі стадії комерційного процесу.
  • Доступність і ефективність електронної торгівлі контентом. Електронна торгівля контентом доступна для широкого кола суб’єктів ринку в організаційно-технічному та фінансово-економічному плані. Цей вид торгівлі відрізняється високою ефективністю і окупністю витрат.

Об'єктом дослідження є системи електронної комерції та системи електронної контент-комерції, як складові та фундамент електронної економіки. Спираючись на методологію вивчення електронної економіки та її складових частин, охарактеризуємо стан електронної комерції як динамічного процесу, адже темпи розвитку електронної комерції настільки швидкі, що будь-які статичні характеристики швидко втрачають свою актуальність за короткий проміжок часу. Предметом цього дослідження є динамічні механізми, стратегії, інструменти, моделі систем електронної контент-комерції та моделі поведінки суб'єктів електронної комерції.

Прийняття рішень у народному господарстві, економіці, політиці, науково-технічній та соціальній сферах базується на процесах збирання, аналізу і синтезу інформації, тобто завжди існує необхідність в інформаційній підтримці. Задоволення інформаційних потреб у наш час є обов'язковою передумовою здійснення інноваційних перетворень. Разом з тим складність одержання інформації впливає на оперативність та якість прийняття рішень. Тому задачу узагальнення та інтеґрації сучасних інформаційних потоків в системах електронної контент-комерції автори вважають найбільш актуальною в умовах стрімкого розвитку економічних, політичних і суспільних процесів. Сучасним інформаційним потокам властиві багатоваріантність і багатофакторність. Серед вирішальних факторів визначимо час, зменшення впливу якого (затримки в прийнятті рішень) дозволяє, зокрема, заощаджувати виробничі ресурси за рахунок прийняття обґрунтованих рішень, одержувати економічний ефект. Разом із ростом обсягів інформації зростає і кількість інформаційних джерел. Одним із класів таких джерел виступає інформаційна складова Інтернет. У рамках цієї роботи інформаційні потоки в Інтернет розглядаються авторами як полігон, інформаційний корпус, динаміка й обсяги якого, наприклад, обумовили на цей час появу проблеми орієнтації в Інтернет-потоці новин. Тому як база для розв’язання актуальної задачі інтеграції сучасних інформаційних потоків авторами обрана саме складова новин Інтернет, динаміка й обсяги якої на сьогодні досягають великих значень. Саме бурхливий розвиток Інтернет останнім часом породив ряд специфічних проблем, пов'язаних, у першу чергу, зі швидким ростом обсягів даних, які підлягають збереженню й опрацюванню. На початку існування World Wide Web на невеликій кількості Web-сайтів публікувалася інформація окремих авторів для відносно великої кількості відвідувачів. Сьогодні ситуація різко змінилася. Самі відвідувачі Web-сайтів активно беруть участь у створенні контенту, що привело до різкого росту обсягу і динаміки інформаційного простору.

Особливості електронного інформаційного Інтернет-ринку полягають у наступному: відкритість – доступ як для компаній будь-яких розмірів, так і для споживачів; ґлобальність, тобто доступ до нього можливий з будь-якої точки земної кулі; відвертість ринку – характеризується досить низьким бар’єром для входження у нього фірм.

Сучасний етап розвитку Інтернет-економіки обумовив зростання потреб в інформації, оскільки остання все більше відіграє роль виробничого фактору та стратегічного ресурсу, і розвиток нових форм інформаційного обслуговування. Документована інформація, яка підготована відповідно до потреб користувачів Інтернет-послуг і призначена (або застосовується) для їх задоволення, є інформаційним продуктом. Дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами – інформаційна послуга. Ринок інформаційних послуг являє собою сукупність економічних, правових, організаційних і програмних відносин із продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг (ІПП), які складаються між їхніми постачальниками і споживачами.

Інтернет-ринок інформаційних послуг характеризується, з одного боку, попитом громадськості, господарських підприємств і державних установ, а з іншого боку, пропозицією послуг державних установ, підприємств із змішаним капіталом та приватних. Діяльність приватних інформаційних фірм регулюється попитом і ефективністю пропозиції. Розвиток і надання інформаційних послуг, включаючи дослідження, розроблення і консультування, які фінансуються державою, відбувається за межами пропозиції і попиту, керованих інформаційним Інтернет-ринком. Інформаційні служби державних установ намагаються орієнтуватися на наявний попит, який не складає інтересу для приватних інформаційних підприємств і тому не веде до пропозиції ними ІПП. На думку американських аналітиків [1], які досліджували державний і змішаний сектори, перший не є конкурентоспроможним через централізоване керування, відсутність розвинутої системи зв’язку зі споживачами й іншими учасниками Інтернет-бізнесу.

Змішаний сектор надає користувачам широкий спектр ІПП і гнучко реагує на зміни попиту. Основні споживачі інформації відрізняються завданнями, які вирішуються з використанням інформаційних послуг. Підприємства вдаються до цих послуг головним чином з метою оптимізації керівничої діяльності, розроблення торгівельно-економічної стратегії і довгострокових програм розвитку виробництва.

Об’єктивне зростання інформаційних потреб пов’язане із загальним підвищенням складності керування і з необхідністю обґрунтовано арґументувати запропоновані заходи, користуючись інформацією прогнозного характеру. Споживачами більшості видів інформаційних послуг є як безпосередні споживачі, так і спеціалізовані інформаційні органи, для яких ці послуги виступають предметом праці і напівфабрикатом при підготовці власних інформаційних послуг у середовищі Інтернет-ринку.

Об’єктом дослідження є системи електронної контент-комерції як цілісної соціально-економічної Інтернет-системи та складові її організаційної структури. Предметом організації Інтернет-торгівлі контентом є відносини і зв’язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх елементів Інтернет-системи, а також процеси і дії організаційної спрямованості.

Інтернет надає можливість скорочення каналів поширення товарів/послуг/інформації та ліквідації проміжних ланок, таких як дистриб’ютор і оптовий продавець, на зміну яким приходить прямий зв’язок виробник – покупець. Причиною такого скорочення є спроможність фірм та розроблених систем електронної контент-комерції взяти на себе функції, що традиційно виконуються фахівцями проміжних ланок, оскільки Інтернет володіє більш ефективною можливістю взаємодії зі споживачами й одночасно дозволяє відстежувати інформацію про споживачів. З технічного боку це зумовлено розвитком технологій побудови і ведення баз даних та автоматичним опрацюванням запитів, які надходять. Особливості Інтернет як засобу роздрібної торгівлі контентом: споживач взаємодіє з Інтернет і здійснює запити про купівлю безпосередньо через середовище Інтернет; споживач контролює інформацію про продукцію/послуги та одержує її в будь-який час доби; організація роздрібної контент-торгівлі в Інтернет вимагає менших вкладень порівняно з організацією торгівлі традиційними способами (видавництво, книгарні, бібліотеки, ринок консалтинґових послуг тощо); порівняно з торгівлею через телебачення або за каталогами споживачі мають можливість запитувати додаткову інформацію, достатню для здійснення купівлі, в тому числі в інтерактивному режимі.

Актуальність впровадження інформаційних систем електронної контент-комерції зумовлена наступними чинниками: ґлобалізація бізнесу призводить до зростання потреб в інформації та швидкого отримання доступу до цієї інформації для успішного ведення бізнесу; нерівномірність функціонування бізнес-процесів відповідно до реґіонів (країн, областей тощо) призводить до зростання потреб щодо регулярності та періодичності отримання необхідної інформації для успішного ведення бізнесу; економія часу в отриманні необхідного контенту; персоналізація у наданні послуг в електронній контент-комерції; інтеґрованість систем електронної контент-комерції.

Переваги впровадження систем електронної контент-комерції:

  • збільшується оперативність одержання інформації, особливо при міжнародних операціях;
  • скорочується цикл виробництва/продажу (немає необхідності щоразу вводити отримані документи, знижується імовірність виникнення помилок введення);
  • знижуються витрати, пов'язані з обміном інформацією за рахунок використання дешевших засобів комунікацій;
  • використання Інтернет-технологій електронної контент-комерції дозволяє компанії стати більш відкритою щодо клієнтів;
  • легке і швидке інформувавання партнерів/клієнтів про продукти і послуги;
  • дозволяє створювати альтернативні канали продажів, наприклад, через електронні газети на корпоративному сайті.

У теоретичному аспекті автори в цій монографії виконують такі завдання:

  • пояснюють терміни, поняття, категорії, розкривають сутність, зміст організації Інтернет-комерції контентом, її науково-теоретичні засади, досліджують нові теоретичні та практичні напрями, методологічні підходи;
  • аналізують закономірності, тенденції, явища, характерні для організації Інтернет-комерції конвентом, як вітчизняної, так і зарубіжної;
  • досліджують організаційні Інтернет-системи, структури, форми і методи організаційної діяльності;
  • науково обґрунтовують принципи, правила, засоби організації, перспективні моделі, організаційні побудови, пріоритети організаційного розвитку;
  • визначають зміст організаційних дій, способи посилення організаційного впливу для підвищення ефективності торгівельної Інтернет-діяльності і реалізації функцій електронної комерції;
  • пропонують моделі та методи проектування інформаційних систем електронної контент-комерції.

Методична функція цієї монографії полягає в розробленні методик, підходів, алгоритмів організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, структур, моделей. Основні завдання в межах цієї функції такі:

  • організаційне проектування і побудова організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, оптимізація організаційних структур, диверсифікація процесів;
  • організаційний аналіз, оцінювання організаційного потенціалу, виявлення організаційних резервів;
  • оцінювання і вимірювання різних параметрів проектування, ефективності організаційної діяльності Інтернет-систем електронної контент-комерції.

У межах практичної функції відокремимо такі завдання:

  • формування раціональної організаційної структури Інтернет-системи електронної контент-комерції, впорядкування складових елементів систем, впровадження ефективних організаційних відносин і зв’язків;
  • організація ефективної взаємодії складових елементів організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, оптимізація їх структури;
  • налагодження організаційної діяльності, використання сучасних форм, методів, засобів організаційного впливу на функціонування електронної контент-комерції, утримання торгівельних об’єктів у межах доданих значень основних параметрів;
  • організаційне забезпечення реалізації планів, програм, стратегій розвитку електронної контент-комерції;
  • зосередження організаційного потенціалу на здійсненні реформ, перебудови, радикальних змін, диверсифікації процесів, видів діяльності.

Основне завдання монографічного дослідження – це проектування та архітектура  систем електронної контент-комерції згідно з потребами Інтернет-ринку та програмно-технологічними можливостями для професійної діяльності у сфері електронної комерції.

На сьогодні інформація є таким самим важливим фактором виробництва, як земля, праця і капітал. На сучасному етапі для інформаційного забезпечення, включаючи сферу міжнародного і зовнішньоекономічного прогнозування, характерні певні особливості.

  • Значне збільшення попиту на інформацію на початку ХХІ століття в умовах уповільнення темпів економічного розвитку, погіршення становища на світових товарних ринках і загострення конкурентної боротьби. Багато фірм почали відчувати нестачу інформації для керування діяльністю своїх віртуальних підприємств, і насамперед для визначення ринкової стратегії, розроблення довгострокових програм і вибору перспективних напрямів виробництва і збуту. Підвищення попиту на інформацію викликане також загальним ускладненням структури керування Інтернет-компаніями, необхідністю прийняття ними арґументованих рішень на основі прогнозованої інформації.
  • Впровадження принципово нової технології на базі швидкого розвитку електронно-обчислювальної техніки, що дозволило в розвинутих країнах створити ефективні національні та міжнародні інформаційні мережі.
  • Швидке розширення програмного забезпечення, що складає базу нової технології в інформаційних системах електронної комерції, навіть на фоні загальних порівняно високих темпів приросту основних складових інформатики, що випереджають основні показники економічного розвитку.

З появою нового, складнішого та ефективнішого програмно-апаратного забезпечення вартість технічних засобів і програмування в абсолютному значенні загалом зростає, причому витрати фірм на розроблення і впровадження інформаційних систем електронної контент-комерції значно перевищують витрати на придбання електронно-обчислювальної техніки. Важливим аспектом функціонування Інтернет-ринку інформаційних послуг є діяльність компаній – власників сховищ даних і посередників. Власниками інформації є видавничі і дослідні організації, що володіють могутньою фінансовою і технічною базою, мають філії і велику мережу клієнтів. Власники інформації одержують від своїх філій, клієнтів і з інших джерел дані, які опрацьовують, зберігають і на комерційній основі передають посередникам. У зв’язку зі зростанням обсягу інформації, що опрацьовується, найскладнішим питанням для власників є вибір техніки і методів опрацювання, збереження масивів даних і їхнього пошуку, для вирішення якого створюється спеціальне ПЗ. Сучасний етап розвитку людства відрізняється тим, що на зміну століття енергетики приходить століття інформатики. Відбувається інтенсивне впровадження нових інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності. Існує реальна проблема переходу в інформаційне суспільство, для якого пріоритетним стає розвиток освіти. Змінюється й структура знань у суспільстві. Все більшого значення для практичного життя набувають фундаментальні знання, що сприяють творчому розвитку особистості. Важлива й конструктивність знань, що набуваються, уміння їх структурувати відповідно до поставленої мети. На базі знань формуються нові інформаційні ресурси суспільства. Формування й одержання нових знань має базуватися на строгій методології системного підходу, у рамках якого особливе місце займає модельний підхід. Можливості модельного підходу вкрай різноманітні як за використовуваними формальними моделями, так і за способами реалізації методів моделювання. Фізичне моделювання дозволяє одержати достовірні результати для досить простих систем. Складні за внутрішніми зв'язками і великі за кількістю елементів системи економічно важко піддаються прямим способам моделювання й найчастіше для побудови й вивчення переходять до імітаційних методів. Поява новітніх ІТ збільшує не тільки можливості моделювальних систем, але й дозволяє застосовувати велику кількість різноманітних моделей і способів їхньої реалізації. Удосконалення обчислювальної й телекомунікаційної техніки привело до подальшого розвитку методів моделювання, без яких неможливе вивчення процесів і явищ, а також побудова великих і складних систем. Монографія «Системи електронної контент-комерції» стає базовою в структурі підготовки студентів, що навчаються в маґістратурі,  і фахівців із проектування, розроблення та впровадження систем електронної контент-комерції, науковців у галузі ґлобальних інформаційних систем, Інтернету та WWW, фахівців з електронної комерції та Інтернет-реклами, менеджерів комплексних Веб-проектів, а також для аспірантів та бакалаврів відповідних спеціальностей.

В українському Інтернет-секторі минає повальне захоплення створювати сайти і представницькі сторінки про себе. Затверджується розуміння, що Інтернет — це ще одне середовище для ведення бізнесу, що має свою специфіку, і досить багатопланове, але залежить від загальних бізнес-законів. В Інтернет шукають партнерів або клієнтів, знаходять рішення підтримки власного бізнесу, автоматизують операції з партнерами і дилерами, створюють і розвивають роздрібні Інтернет-магазини. Приклади комерційної вигоди від е-комерції наступні [4-6]: зменшення витрат на рекламу; зниження витрат на доставку переважно для товарів, які можуть бути отримані електронним способом; скорочення витрат на дизайн та стратегічне планування; великі можливості для маркетинґового дослідження ніш на ринку; однаковий доступ до ринку (як для корпорацій, так і для фірм); доступ до нових ринків збуту; залучення замовників у розроблення і впровадження нових продуктів/послуг. Переваги Інтернет-маркетинґу перед традиційним маркетинґом: нижча вартість рекламної кампанії в порівнянні з традиційними ЗМІ; більша аудиторія, ніж у ЗМІ; можливість спрямування потоку реклами тільки на цільову аудиторію; можливість оцінкювання ефективності реклами; можливість оперативної зміни основних акцентів рекламної кампанії. Інтернет-маркетинґ – не конкурент традиційному маркетинґу, а лише його продовження/початок, який має ряд переваг.

Іван Гаврилко: Після АТО я два тижні не хотів виходити з дому

Він – учасник АТО, однак не вважає себе героєм. Майже десять місяців своєї служби провів на передовій. 14 жовтня, коли в Україні відзначається День захисника, вважає своїм святом. Львів'янин Іван Гаврилко розповів Tvoemisto.tv про мобілізацію, проблеми в армії, Героїв, які там рятують життя, а також те, як живеться учасникам бойових дій після повернення до «нормального» життя.

Життя до армії

Я працюю в Державній службі геології та надрів України. Займаюсь контролем, слідкую за дотриманням вимог ліцензій на видобуток корисних копалин.

Військова підготовка

В армії не служив через близькозорість. Тоді, коли я вчився на географічному факультеті ЛНУ ім. І. Франка, військова кафедра знаходилась у НУ «Львівська політехніка». І для того, щоб вступити, треба було заплатити хабар в сумі близько $400. Це був 2003-й рік. У мене таких грошей не було. А в батьків позичати гроші на хабар? Мені було б дуже соромно. Тому я проігнорував військову кафедру.

Мобілізація

Почалась війна, був мораторій на перевірки, і наш відділ відправили у відпустку за власний рахунок. Одного ранку до мене додому прийшов із військкомату чоловік з двома міліціонерами, спитали, чи я Гаврилко Іван, я відповів, що так, і мені дали повістку. Я не бачив сенсу уникати служби в армії чи хитрити. В цей самий день мав серйозну розмову з дружиною.

Військкомат, навчальний центр

Я пішов до військкомат проходити медогляд. Речей із собою було мінімум. Думав, якщо я близькозорий, то мене «відсіють». Медогляд тривав 15 хв. Лише окуліст на мої скарги записав що я дійсно погано бачу. Все решта було нормально.

Якраз тоді зустрів знайомого, якого не бачив років п’ять, – Остапа Іванишина, він різьбяр. Ми з ним якось мандрували Чорним морем, на козацькій чайці. Ми разом потрапили до навчального центру в Старичах, де нам пропонували вибрати військову професію. Обрали оператор-навідник БМП. У нашому уявлені це було – ти сидиш в башті і стріляєш з кулемета. Вже в навчальному ценрі, в наметах, нам видавали речі – однострій. Там було три намети – складені підряд: заходиш в один, а виходиш – з третього. В першому видавали верхній і нижній одяг, тоді – черевики, пояси, речмішки. Це виглядало комічно, бо ти підходиш, і тобі дають перше, що витягнули з купки. Ти кажеш: «Це не мій розмір», а тобі відповідають: «Потім поміняєшся». Мені дали берет, який фізично на голову не міг налізти. Тільки черевики були більш-менш за моїм розміром. Потім в роздягальні в останньому наметі ми помінялись, хто чим міг. Це було 22 серпня 2014 року.

Після того нас розподілили за спеціальностями, сформували групи і відвезли в містечко Гвардійське, де формували екіпажі бойових машин піхоти, модель 1. БМП-1 – це такий собі гранатомет на гусеницях. Доволі примітивна машина, зі смішною гладкоствольною гарматою, ручною зарядкою. Кілька днів нас взагалі не займали, потім почалися заняття.

28 окрема гвардійська механізована бригада. АТО

Зі Старичів я потрапив у військову частину 0666. Це 28-ма механізована бригада. Місце приписки – Чабанка. Нас привезли в Миколаївську область, на Широкий Лан, де степ, води немає, пилюка стоїть коромислом. Так почалося наше бойове злагодження. Там я перейшов з екіпажу БМП в піхоту, бо мені з моїми габаритами було доволі важко в бронежилеті залазити в люк. Так опинився на посаді старшого стрільця. 20 жовтня ми виїхали з Широкого Лану на Донецьку область.

Наша бригада займала відтинок мало не від Волновахи до Пісків. Мій батальйон знаходився в районі Карлівка-Мар’їнка-Красногорівка.

Бойове хрещення

У героїчних боях, наступах-оборонах особисто участі не брав. Були виїзди, перестрілки.

Під час перших боїв – переляк, руки трясуться, запобіжник не знімається, ти залягаєш, бачиш спалахи в лісосмузі, туди стріляєш, і розумієш… Це не було бойове хрещення, а стрільба… Можливо навіть, що обстріляли когось зі своїх. Тому що координація між військами в ті перші місяці була доволі слабкою. Ми не знали хто справа, а хто зліва від нас.

Найбільший бій, до якого я був причетний, запам’ятався так. Ми сиділи на висотці, де мене залишили чергувати на радіостанції, треба було дублювати команди з рації на супутник, передавати дані. Це було 3 червня 2015 року в Мар’янці. Тим хлопцям, які брали участь в боях, – їм було страшно фізично, тому що вони бачили кров. А в мене лише почала вимальовуватися картина бою. Коли пішли ворожі танки в бій, і наші передові пости були змушені відступити з втратами, я бачив на карті, куди і звідки стріляють наші. Стало страшно. О 12 год. почала стріляти наша артилерія. Підтягнулися танкові підрозділи. Тоді стало легше, бо перевага була в нас. Перед тим я сидів на радіостанції, і боявся піднятися і сходити в туалет, щоби через мою відсутність на радіостанції чогось не сталось. Я розумів, що таких чергових, як я – не один, вони сидять у різних місцевостях, і ту саму роботу виконують.  Але мав страх. Тоді в цей день загинув мій перший близький товариш, кулеметник Сашко. В нього влучив танковий снаряд, і його по частинах відправили додому. Це було моторошно…

Контакти з місцевими

Недалеко від нас жив дядько. Він підійшов до нашого командира зводу, і запропонував, щоб ми до нього ходили в баню. І в один день тижня 40-50 чоловік ходила до нього митися. Людина – етнічний росіянин. У ньому української крові ні грама не було. Але він настільки ненавидів терористів. Заїжджий, працював інженером на шахті. І людина нам допомагала всім, чим могла.

У нас залишалися продукти, і ми їх збирали, і віддавали йому. В нього була худоба. Там мало хто тримає город, мало хто має корову чи свиню. Якось не прийнято. А тим, хто тримав, ми віддавали залишки їжі, а вони нам – яйця і молоко. Такий собі натуральний обмін.

Ще була категорія людей, які приїжджали до нас і просили їсти. По людині видно, чи він на алкоголь збирає цю тушонку, яку ти йому даси. Були випадки, коли хлопці підгодовували, а потім цього «мирного-голодного» жителя знаходили вбитим після перестрілки зі зброєю і символікою терористичної організації «ДНР». Були випадки, коли брали в полон, і їх хлопці впізнавали.

Різні були випадки. Одні дивляться з під лоба, інші усміхаються, вітаються. Дехто живе так, наче і війни немає.

Алкоголь в армії

Алкоголь в армії під страхом розстрілу не заборонявся. Однак проблема з ним в армії стоїть гостро. Є люди, які дуже часто не розуміють, де вони знаходяться. На полігоні в нас що кілька днів були алкогольні трагедії. В Старичах, в сусідньому наметі, цілу ніч пили два брати-близнюки. Серед ночі один із них захлинувся власною блювотою і помер. А його рідний брат на наступний день ще ходив по навчальному центрі і випрошував алкоголь, бо «йому зле», і не усвідомлював, що брата вже немає.

Коли є люди зі зброєю, і з’являється алкоголь, є дуже велика ймовірність виникнення конфліктів.

Під час бойових дій, за моїми підрахунками, близько кожна третя втрата – через стан алкогольного сп’яніння. Бо коли треба залягти і лежати, людина починає бігати між окопами… Ми їх називали «аватари», «флакони», «п’ятисоті» (пов’язано з найпоширенішою тарою для розливу алкоголю). Вони дуже швидко з «п’ятисотих» перетворювалися в «трьохсоті» та «двохсоті» – поранені та вбиті. Нам постійно наголошували, що якщо після поранення знаходили алкоголь в крові, то військовий позбавлявся певних виплат.

«Військовий непотріб»

Після подій в Іловайську частина батальйону вийшла з оточення, частина не повернулась. І коли тоді ще підполковника Андрія Ліщинського запитали про все це, він сказав, що «це мобілізований військовий непотріб». З того часу воно в нас перетворилося в «мем», і було нанесено на шеврон. З того часу полковника Ліщинського відправили на підвищення, тепер він заступник командувача Оперативного командування «Захід» в Рівне.

Побут в армії

Якщо чогось не було, я знаходив шлях собі це здобути. Не те, що пішов і забрав. Солдатська зарплата з «атошними» складала близько 6 тис. грн. Цього достатньо на «кишенькові витрати», адже завжди щось хочеться купити, з’їсти не армійського. Організм вимагає домашнього. Цього вистачає. При розумному використані. Можна було відправити додому гроші і підтримати родину. Часто ми з товаришами докуповували елементи амуніції самі. Певні речі до автомата – збільшена ручка затвору, модифікований запобіжник. Багато допомагали волонтери. І без них було важко. Але деколи було соромно просити у волонтера певні речі до автомата, тільки тому, що тобі хочеться і воно зручне. Ми робили такі замовлення самі та вдосконалювали свою зброю.

Інформаційний голод

Бракувало інформації. Ти в гущі подій, але не знаєш, що відбувається. Дзвонять з радіостанції, питають що там відбувається, і я відповідаю, що сам дізнаюся інформацію зі ЗМІ. Нам всього не розповідали, і весь обшир – це лінія окопів, бліндаж, і нечасті поїздки в місто.

Сім’я

Мені бракувало дружини і дітей. Я сумував. Волонтери організували мобільний роутер, кабель і виносну антену. І в нас був інтернет-клуб, де п’ять користувачів могли одночасно користуватися інтернетом, щоб поспілкуватися з рідними.

Підтримка моральних сил: молитва, розваги

Я свою релігійність на показ не виставляю. Стараюся молитися, щоб ніхто не бачив. Я молився, читав книжки. Ми робили покази кінофільмів. Деколи грали в настільні ігри. Лише не на гроші. Наше керівництво було противниками азартних ігор на гроші, бо це «розкладає» колектив. Я влаштував інтернет-клуб, щоби була змога почитати новини, подзвонити додому по skype. Було й таке, що будували сауну. Могли вдосконалювати існуючі споруди. Бо нам там жити, хотілося комфорту і затишку.

Робота з демобілізованими

Реабілітація – це міф. Можливо зі скаліченими і займаються. Нами ніхто не займається. Ще в армії нам проводили лекції про права учасників бойових дій. Просто офіцери, які знали про це, нам допомагали. Є роздаткові матеріали.

До психолога я не звертався, бо в мене немає проблем. Але на глобальному рівні – міста, області, країни – це нікому і не потрібно. Адже чим некомфортніше мені буде тут, тим скоріше я захочу повернутися туди. І це не тому, що вони такі погані. Мені здається, що це мало не державна політика. Є частина моїх товаришів, які повернулись туди. Бригада знову повертається в АТО після докомплектації. Серед них є кандидат на Героя України, наш санітар, який 3 червня вивіз 27 чоловік з поля бою, серед них і важкопоранених. Він повернувся до себе на роботу на швидку допомогу, побув вдома тижні три, спакував наплічник і вернувся в АТО. Тому що там відчуває себе потрібним, людиною, яку поважають. Він найбільше бачив крові, лайна і болота, а вдома люди святкують, салюти пускають. Це не в’яжеться з тим, що відбувається там.

В США після В’єтнамської війни на кожного вбитого на війні припадало троє загиблих після неї. Пияцькі бійки, самогубства, деструктивні речі. І так складається, що в нас це може відбутися. Людина, яка була там, отримує нерозуміння і зверхність до своєї особи. А вона вміє вбивати. Для деяких хлопців зарізати ножем людину – як розрізати шматок м’яса. І з цим треба бути обережним. Вони втратили грань. І в будь-який момент людина може подумати, що вона на війні. Це відхилення від норми, яке викликане перебуванням на війні. І якщо в людини впаде «планка», бо його образить чиновник… Це страшно, і до цього слід готуватися. Буде різанина, буде рух нелегальної зброї звідти. Не хочеться думати, що так буде.

В американській армії солдати, повернувшись із гарячих точок, проходять так званий карантин. Над кожним солдатом працює група лікарів. Такий собі санаторій. Два тижні. До них можуть приходити родичі. Це плавна соціалізація і повернення до попереднього життя. За цей час фаховий психолог може скласти враження про особу. Це, мені здається, єдиний варіант. Комусь треба поїхати в санаторій, а комусь і до психолога з родиною походити. Бо когось можуть і в родині не розуміти. Багато з моїх товаришів розлучилися за цей час.

Наслідки війни – це не тільки демографічна проблема, бо гинуть хлопці, люди, які в розквіті сил, трудові і розумові ресурси. І над цим треба фахово працювати. А робота над цим не ведеться. Хто скаже, що йому треба психолога? Люди потребують уваги. Солдат не потребує жалості. Просто уваги. Він такий як всі, але дещо інший. Він перебував в стані стресу, і це залишило «плями» на психіці. Це може проявитися. Слід змусити державу займатися ветеранами. Я перші два тижні не хотів виходити з дому. Відводив дітей у садочок і забирав їх звідти. Не хотілося нікуди ходити. До друзів казав, що якщо хочуть мене побачити, нехай приходять до мене додому.

Львів і АТО

Багато хто у Львові не хоче розуміти, що в Україні – війна. Є військкомати, є волонтери, які бігають, збирають гроші, які хочуть укомплектувати цю «робітничо-селянську армію». Бо в нас досі «робітничо-селянська армія», професійних військових мало. І є частина населення, яка не хоче чути, знати. Їм абсолютно байдуже. Це люмпен, який не розуміє, що відбувається. Коли читаєш випадок, що знайомих не пускають в кафе, бо вони були у військовій формі, і читаєш їх пояснення, що вони заважають відпочивати… Тоді з’являється бажання на деструктивні речі.

Чи сниться війна?

Часом сниться. Часом сняться страшні моменти. Часом смішні. Були сни, що під обстрілом. До сих пір лякаюсь різких рухів. На просп. Свободи під час ремонтних робіт важкий ковш вдарив об землю. Я сидів на лавці, невідома сила мене підхопила і було бажання залізти під лавочку.

Хто Герой?

З моєї родини… Я вважаю, що він є, він залишається живим у моєму серці. Мій двоюрідний брат Максим. Який пройшов аеропорт. І загинув 20 березня 2015 року в районі населеного пункту Опитне. Він був розвідник-снайпер. Він для мене завжди був зразком. Сім’янин, успішний бізнесмен, батько трьох дітей, доброволець, який пішов на фронт.

Наш лікар-хірург Шаман, який самовіддано витягував з під вогню поранених хлопців, багато кому врятував життя. Тому що він наражався на небезпеку більше, аніж ті, хто був стрільцями. Бо його руки були зайняті пораненими. Носив, лікував, возив. Він ніколи не відмовляв показати навики з медицини.

Є й інші. Аде чи вони десь відміченні? Я сумніваюсь. Адже нагороди в нас роздаються начальникам, які і близько не були поблизу бойових дій. Але не простим хлопцям, які дійсно себе проявили.

Будь хто, хто не ховається, допомагає перемозі, не байдужий – він теж герой.

 

Лисенко Олександр Євгенович

 

Варіанти імені

Lysenko; Лисенко

Відділ, центр (сектор)

ВІДДІЛ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ПЕРІОДУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 

Посада

завідувач відділу

Науковий ступінь

доктор історичних наук

Вчене звання

професор (2005)

Членство в Академіях наук та наукових товариствах

  • член Правління Національної спілки краєзнавців України

Наукові
зацікавлення

історія Другої світової війни, національно-визвольного руху, релігії і церкви, соціальна історія, воєнна антропологія, історіософія

 

E-mail

Ukr2ww@ukr.net

 

Телефон

+380 44 2786097 (служб.)

 

Дата та місце
народження

27 червня 1955 р., смт. Катеринопіль, Черкаської області

 

Докторська дисертація

«Релігійна ситуація на Україні в 1941–1946 рр.», науковий консультант – д.і.н., проф., М.В. Коваль. Захист відбувся в Інституті історії України НАН України 24 грудня 1999 р.

Кандидатська дисертація

«Роль рабочего класса Украины в создании и укреплении органов государственной власти (1919–1920 гг.)», науковий керівник – к.і.н., доцент, І. Х. Ганжа, захист відбувся в Одеському державному університеті ім. Мечникова 22 травня 1992 р.

 

Освіта

Історичний факультет Київського державного педінституту ім. О. М. Горького, 1978 р., диплом із відзнакою

 

Професійна
діяльність

2005 –

завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України

2000–2005

в.о. зав. відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України

1995–2000

старший науковий співробітник відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України

1992–1995

науковий співробітник відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії АН УРСР

1990–1992

молодший науковий співробітник відділу історії Великої Вітчизняної війни (з 1991 р. назва підрозділу змінилася на відділ історії України періоду Другої світової війни Інституту історії АН УРСР)

 

Участь у редколегіях та громадських радах

  2013–2017

заступник голови редакційної колегії, науковий редактор електронного наук. фах. журналу «Військово-історичний меридіан» (Київ)

  2011–2014

член редколегії журналу «Військово-історичний альманах» (Київ)

  2011 –

член редколегії збірника наукових праць «Воєнно-історичний вісник (Київ)

  2010 –

член спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій Національного університету оборони України ім. І. Черняховського

  2009–2015

член редколегії наукового часопису «Голокост і сучасність: студії в Україні і світі» (Київ)

  2009–2013

член Міжнародної Освенцимської Ради від України при Міністерстві культури Польщі

  2008–2015

член редколегії «Науковий вісник Національної академії Служби Безпеки України» (Київ)

  2007–2009

член Експертної ради ВАК України

  2005–2015

член редколегії наукового журналу «Краєзнавство» (Київ)

  2005, 2012, 2014

член редколегії наукового журналу «Вісник Черкаського університету. Серія Історичні науки» (Черкаси)

  2004–2008

член спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького

  2004–2005

член редколегії збірника наукових статей «Україна Соборна» (Київ)

  2003–2015

член редколегії міжвідомчого збірника наукових праць «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки» (Київ)

  2003

член громадського комітету «Бабин Яр»

  2001–2004

член спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

  2001–2004

член Експертної ради ВАК України

  2001 –

член редколегії наукового журналу «Український історичний журнал» (Київ)

  2001 –

член редколегії збірника наукових статей «Сторінки воєнної історії України» (Київ)

  2001 –

член спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій Інституту історії України НАН України

 

 

Наукове керівництво

Докторські дисертації:

  Русак А. В. Участь союзників гітлерівської Німеччини у війні проти СРСР (1941−1945 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / А. В. Русак ; Ін-т історії України НАН України. – К., 2003. – 36 с.

  Головко М .Л. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни 1939–1945 рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01. «Історія України» / М. Л. Головко ; Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2005. – 45 с.

  Андрухів І. О. Політика радянської влади у сфері релігії та конфесійне життя на Прикарпатті в 40–80-х роках ХХ століття. Історико-правовий аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01. «Історія України» / І. О. Андрухів ; Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород, 2006. – 36 с.

  Шайкан В. О. Колаборацірнізм на території рейсхкомісаріату «Україна» та військової зони в роки Другої світової війни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01. «Історія України» / Валентина О. Шайкан ; Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2006. – 40 с.

  Вронська Т. В. Репресії проти родин «ворогів народу» в Україні: ідеологія та практика (1917−1953 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01. «Історія України» / Т. В. Вронська ; Ін-т історії України НАН України. − К., 2009. – 40 с.

  Михайлуца М. І. Православна церква на півдні України в період Другої світової війни у контексті політики радянського і румунського режимів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01. «Історія України» / М. І. Михайлуца ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». – К., 2009. – 39 с.

  Гончаренко О. М. Організаційно-правове забезпечення функціонування окупаційної адміністрації Райхскомісаріату "Україна" (1941 – 1944 рр.) : автореф. дис. ... на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : 07.00.01 / О. М. Гончаренко ; ДВНЗ "Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди". – Переяслав-Хмельницький, 2011. – 44 с.

  Пилипів І. В. Греко-католицька церква в суспільно-політичному житті Другої Речі Посполитої (1918–1939 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / І. В. Пилипів ; ДВНЗ Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 2011. – 36 с.

  Шайкан В. О. Ідеологічна боротьба в Україні періоду Другої світової війни 1939-1945 рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / В. О. Шайкан ; Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, 2011. – 45 с.

  Гальчак С. Д. Становище цивільних примусових робітників Райху в Україні (1945–2010 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / С. Д. Гальчак ; НАН України, Ін-т історії України. – К., 2012. – 40 с.

  Перехрест О. Г. Українське село в 1941–1945 рр.: економічне і соціальне становище : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / О. Г. Гальчак ; НАН України, Ін-т історії України. – К., 2013. – 40 с.

  Куницький М. П. Соціально-правовий статус місцевого населення райхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / М. П. Куницький ; ДВНЗ «Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2011. – 43 с.

  Поляков В. Є. Партизанський рух в Криму 1941–1944 рр. У контексті військових і соціально-політичних процесів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / В. Є. Поляков ; НАН України, Ін-т іст. України. – К., 2014. – 39 с.

  Фурман І. І. Мінна війна на Чорному морі у першій половині XX століття : автореф. дис. ... д-ра іст. наук : 20.02.22 / І.І. Фурман ; Нац. акад. сухопут. військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. - Львів, 2016. - 48 с.

 

Кандидатскі дисертації:

  Голиш Г. М. Становище неповнолітніх громадян України в період німецько-радянської війни (1941–1945 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Г. М. Голиш ; Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2004. – 20 с.

  Дудник В. М. Відбудова міського господарства України у 1943–1950 рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / В. М. Дудник ; НАН України, Ін-т іст. України. – К., 2004. – 20 с.

  Гончаренко О. М. Голокост на території Київщини: загальні тенденції та регіональні особливості (1941–1944 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / О. М. Гончаренко ; Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2005. – 20 с.

  Колєчкін В. П. Боротьба за планування у повітрі в боях на Правобережній Україні в період 23.12.1943−28.02.1944 : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 20.02.22 «Військова історія» / В. П. Колєчкін ; Нац. академія оборони україни. – К., 2005. – 20 с.

  Нестеренко В. А. Окупаційний режим у військовій зоні України в 1941−1943 рр. (адміністративний, економічний та соціокультурний аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / В. А. Нестеренко ; НАН України, Ін-т іст. України. – К., 2005. – 21 с.

  Мазурок В. П. Самостійницький рух на Волині в 40-х – на початку 50-х років ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / В. П. Мазурок ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006. – 20 с.

  Гальченко С. І. Міське населення центральних областей України в умовах нормованого постачання (1943–1ё947 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / С. І. Гальченко ; Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2007. – 20 с.

  Гінда В. В. Освіта в роки німецької окупації у генеральному окрузі «Житомир» (1941–1944 роки) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / В. В. Гінда ; Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2007. – 20 с.

  Голиш Л. Г. Функціонування спеціальних дитячих установ УРСР у 1943–1950 рр. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Л. Г. Голиш ; Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2007. – 20 с.

  Лобода М. К. Використання трудових ресурсів у відбудові важкої промисловості України (1943−1950 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / М. К. Лобода ; НАН України. Ін-т іст. України. − К., 2007. – 20 с.

  Пастушенко Т. В. Остарбайтери з України: вербування, примусова праця, репатріація (історико-соціальний аналіз на матеріалах Київщини) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Т. В. Пастушенко ; Ін-т історії України НАН України. − К., 2007. – 20 с.

  Поїздник І. І. Відносини між греко-католицькою та римо-католицькою церквами на українсько-польському порубіжжі (1939–1946 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / І. І. Поїздник ; НАН України. Ін-т іст. України. – К., 2007. – 20 с.

  Алєксєєва-Процюк Д. О. Організація утримання і трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих на території України (1939–1953 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Д. О. Алєксєєва-Процюк ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2008. – 20 с.

  Коростіль Н. Ж. Економічна та соціокультурна сфера українського села у Східній Галичині (1919–1939 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Н. Ж. Коростіль ; Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород, 2008. – 20 с.

  Бриль Л. М. Технічна інтелігенція України в роки німецько-радянської війни 1941–1945 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / Л. М. Бриль ; Держ вищий навч. заклад «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2009. – 20 с.

  Гончаренко І. В. Професійна освіта на теренах райхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / І. В. Гончаренко ; ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2012. – 20 с.

  Гнип І. Я. Діяльність Греко-католицької церкви на сторінках періодичної преси Східної Галичини (20–30-рр. ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / І. Я. Гнип ; Держ вищий навч. заклад «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2012. – 20 c.

  Сіропол В. О. Медичне забезпечення Червоної армії в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. (на матеріалах «Военно-медицинского журнала») : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни» / В. О. Сіропол ; ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2013. – 20 с.

  Сем’яник О. В. Громадсько-політична діяльність Лонгина Цегельського (кінець ХІХ ст. – 1919 р.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / О. В. Сем’яник ; Держ вищий навч. заклад «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2014. – 24 c.

  Тітіка О. О. Відбудова і функціонування місцевої промисловості України в 1943–1950 рр.: історичний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / О. О. Тітіка ; Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького – Черкаси, 2014. – 20 с.

  Маєвський О.О. Політичні плакат і карикатура як засоби ідеологічної боротьби в Україні 1939 - 1945 рр. : Дис. ... канд. іст. наук № 07.00.01 / О.О. Маєвський; Ін-т історії України НАН України. - К., 2016. - 311 с.

 

 

Дослідницькі стипендії та гранти

  2008–2010

Тристоронній проект «1941 рік. Країна у вогні. Білорусь, Росія та Україна в початковий період Великої вітчизняної війни», керівник проекту з української сторони

  2008–2010

Тристоронній проект «1941 рік. Країна у вогні. Білорусь, Росія та Україна в початковий період Великої вітчизняної війни», керівник проекту з української сторони

 

 

Премії та нагороди

  2017

Державна премія України в галузі науки і техніки (за «Енциклопедію історії України» (у 10 томах); у співавторстві)

  2015

Почесний доктор Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника

  2015

Орден Української Православної Церкви

  2015

Диплом та пам’ятний нагрудний знак «Національний університет оборони України імені Івана Черняховського»

  2015

«Почесний краєзнавець України»

  2011

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

  2006

Почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України

  2006

Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки»

  2003

Знак «Відмінник освіти України»

  1998

Премія ім. М. І. Костомарова за цикл праць «Особа в історії України»

 

 

Праці

Монографії, брошури

1. Донбас 1943–1950 років: Відновлення промислової і транспортної інфраструктури : монографія. – К.: Інститут історії України НАНУ, 2016. – 325 с. (у співавт. з І.Вєтровим і Т.Шелейко)

2. Стратегічні та фронтові операції на території України у 1943–1944 рр. : монографія. – К. : Нац. ун-т оборони України ім. Івана Черняховського ; Ін-т історії України НАН України. – 2015. – 508 с. (у співавт.)

3. Система органів місцевого управління на території райхскомісаріату «Україна» та «військової зони». 1941–1944 рр. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2014. – 151 с. (у співавт. з О.Гончаренко і М.Куницьким)

4. Советское подполье Киева (1941–1943 гг.): человеческое измерение. – Saarbrucken : Palmarium Academic Publishing, 2014. – 164 с. (у співавт. з М.Слободянюком)

5. Самостійницький рух на Волині в 40-х – на початку 50-х років ХХ століття : монографія – Кременець: ВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2013. – 224 с. (у співавт.)

6. Станіславська (Івано–Франківська) єпархія УГКЦ крізь призму століть: історико–релігійний аспект : наук. моногр. – Івано-Франківськ ; Надвірна : Надвірнянська друкарня, 2010. – 499 с. (у співавт.)

7. Церковне життя в Україні. 1943–1946 рр. : монографія. – К. : Ін-т історії України НАН України, 1998. – 403 с.

8. Українські громади зарубіжжя в роки другої світової війни: акції допомоги народу України. (Історичні зошити). – К. : Ін-т історії України НАН України, 1997. – 96 с. (у співавт. з Т.В.Вронською)

9. Українська національна ідея і християнство : монографія. – К. : Богдан, 1997. – 128 с. (у співавт. з О.П.Реєнтом)

10. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни : монографія / І. Муковський, О. Лисенко. – К. : Книга Пам'яті України, 1996. – 568 с. (у співавт.)

 

Документальні публікації

11. Тюремний мартиролог окупаційного режиму: написи на стінах нацистських казематів – Х. : Права людини, 2014. – 584 с. (у співавт.)

12. Київ: війна, влада, суспільство. 1939–1945 рр. (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації). – К.: Темпора, 2014. – 864 с. (у співавт.)

13. 1941 год. Страна в огне : ист.-докум. изд. : в 2 кн. Кн. 2. Документы и материалы / / О .В. Бажан, Т. В. Вронская, В. М. Грицюк, И. И. Дерейко, С. А. Кокин, М. Г. Лобода, А. Е. Лысенко, С.Ф. Сердюк, Т. В. Пастушенко /  РАН, Ин-т всеобщ. истории, Нац. акад. наук Беларуси, Ин-т истории, НАН Украины ; редкол.: А. А. Коваленя, В. А. Смолий, А. О. Чубарьян ; рук. проекта: О. А. Ржишевский, А. М. Литвин, А. Е. Лысенко. – М. : ОЛМА Медиа Групп, 2011. – 718 с. (у співавт.)

Довідники, покажчики, каталоги

14. Українсько-польські стосунки періоду Другої світової війни у вітчизняній історіографії : бібліограф. покажч. – К. ; Івано-Франківськ : Ін-т історії України НАН України, 2003. – 124 с. (у співавт.)

Розділи у колективних дослідженнях

15. Установление оккупационного режима на Украине // 1941 год: Страна в огне. Историко-документальное издание. – Кн. 1: Очерки / Ред. кол.: В. А. Смолий и др. НАН Украины. Институт истории Украины и др. – Москва: ОЛМА Медиа Групп, 2011 - С. 656 – 660

16. Система управління окупованими території України // Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття : іст. нариси / ред. кол.: В. А. Смолій (голова редколегії), Г. В. Боряк, Ю. А. Левенець, В. М. Литвин, О. Є. Лисенко (відп. ред.) [та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Наукова думка, 2011. – Кн. 1. – 321–367. (у співавт.)

17. Релігійне життя в Україні (1941–1946 рр.) // Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття : іст. нариси / ред. кол.: В. А. Смолій (голова редколегії), Г. В. Боряк, Ю. А. Левенець, В. М. Литвин, О. Є. Лисенко (відп. ред.) [та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Наукова думка, 2011. – Кн. 2. – С. 177–230 (у співавт.)

18. Политика оккупантов в экономической и социально-гуманитарной сфере // 1941 год: Страна в огне. Историко-документальное издание. – Кн. 1: Очерки / Ред. кол.: В. А. Смолий и др. НАН Украины. Институт истории Украины и др. – Москва: ОЛМА Медиа Групп, 2011. – С. 700–711. (у співавторстві)

19. Начало Второй мировой войны и «украинский вопрос» // 1941 год: Страна в огне. Историко-документальное издание. – Кн. 1: Очерки / Ред. кол.: В. А. Смолий и др. НАН Украины. Институт истории Украины и др. – Москва: ОЛМА Медиа Групп, 2011 - С. 541 – 551.

20. Мобилизация в действующую армию // 1941 год: Страна в огне. Историко-документальное издание. – Кн. 1: Очерки / Ред. кол.: В. А. Смолий и др. НАН Украины. Институт истории Украины и др. – Москва: ОЛМА Медиа Групп, 2011 - С. 595 – 601.

21. Демографічні втрати України в роки Другої світової війни // Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття : іст. нариси / ред. кол.: В. А. Смолій (голова редколегії), Г. В. Боряк, Ю. А. Левенець, В. М. Литвин, О. Є. Лисенко (відп. ред.) [та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Наукова думка, 2011. – Кн. 2. – С. 737–784 (у співавт.)

22. Движение сопротивления на начальном этапе войны // 1941 год: Страна в огне. Историко-документальное издание. – Кн. 1: Очерки / Ред. кол.: В. А. Смолий и др. НАН Украины. Институт истории Украины и др. – Москва: ОЛМА Медиа Групп, 2011 - С. 674 – 699. (у співавторстві)

23. Історіописання Другої світової війни як самостійна субдисципліна // Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття : іст. нариси / ред. кол.: В. А. Смолій (голова редколегії), Г. В. Боряк, Ю. А. Левенець, В. М. Литвин, О. Є. Лисенко (відп. ред.) [та ін.] ; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Наукова думка, 2011. – Кн. 1. – С. 9–42.

Статті

24. Український чинник на початковому етапі Другої світової війни // Історичний часопис з богемістики і словакістики: зб. наук. праць Вип. 6. Політичне закулісся війни та миру в історії словаків і чехів. – Ужгород: TIMPANI, 2017. – С. 134–147

25. Пам'ять про Другу світову війну: між ритуалом та дійсністю // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри: зб. наук. праць Вип. 6 / відп. ред. М.І. Михайлуца. – Херсон: ФОП Грінь Д.С., 2017. – С. 209–216 (у співавтор. Л. Хойнацькою)

26. Методологічні аспекти дослідження історії українського національно-визвольного руху середини ХХ століття // Проблеми дидактики історії. – Зб. наук. праць. – Вип. 7. – Кам’янець-Подільський, 2016. – С. 27–36

27. Запровадження воєнного стану: історико-правовий аналіз радянського досвіду 30-х років // Воєнно-історичний вісник. – 2016 – № 2 (20). – С. 27–37 (у співавтор. В. Вронською).

28. Features of the Revival and Operation of Railway in Southern Ukraine. 1943–1945 // Danubius, ХХХІV Supliment, Galati, 2016. – Р. 69–78 (у співавтор. Tetyana Sheleiko)

29. Подолання «міфу війни», або від якої спадщини ми відмовляємося: дискурс, політика пам'яті та сучасні виклики (з приводу 70-річчя перемоги над нацизмом і фашизмом) // Український історичний журнал. – 2015. – № 2 (№ 521). – С. 4–21.

30. Найбільша воєнна операція на українських теренах (до 70-річчя вигнання нацистських окупантів з України) // Український історичний журнал. – 2014. – № 5 (№ 518). – С. 4–21. (у співавт.)

31. Тюрми в нацистській карально-репресивній системі на окупованій території України // Український історичний журнал. – 2013. – № 1 (№ 508). – С. 92–106. (у співавт.)

32. Релігійні конфесії України як об’єкт оперативної розробки німецьких і радянських спецслужб (1943–1945 рр.) // Український історичний журнал. – 2012. – № 4 (№ 505). – С. 104–127. (у співавт. з Д.Вєдєнєєвим)

33. Відповідальність за державні злочини у проектах Кримінального кодексу СРСР (1946–1949 рр.) // Український історичний журнал. – 2012. – № 1 (№ 502). – С. 120–135. (у співавт.)

34. Дослідження історії Другої світової війни у сучасній Україні: основні тенденції та перспективи // Український історичний журнал. – 2011. – № 4 (№ 499). – С. 165–194.

35. Тепло братерської руки: допомога діаспори українському народу в роки Другої світової війни (1941–1945 рр.) // Краєзнавство. – 2010. – № 1–2. – С. 42–54. (у співав.)

36. Деякі методологічні проблеми дослідження історії Другої світової війни // Сторінки воєнної історії України : зб. наук. ст. – К., 2009. – Вип. 12. – С. 7–19.

37. Trémimai Vakarų Ukrainoje: bausmé už nelojamą (1939–1941 m.) // Genocidas ir rezistencija. Lietuvos gyventoju genocide ir rezistencijos tyrimo centras. – 2008. – № 2 (24). – P. 79–86.

38. Тематика Другої світової війни на сторінках «Українського історичного журналу: історіографічна ретроспектива на суспільно-політичному тлі» // Український історичний журнал. – 2007. – № 6 (№ 477). – С. 119–141.

39. Репресії в Західній Україні на початковому етапі Другої світової війни // Історичний журнал. – 2006. – № 3 (27). – С. 39–50. (у співавтор.)

40. Друга світова війна як предмет наукових досліджень та феномен історичної пам’яті // Український історичний журнал. – 2004. – № 5 (№ 458). – С. 3–15.

41. Ліквідація УАПЦ 1944–1945 рр. як елемент нової моделі взаємин держави і церкви // Історія України: Маловідомі імена, події, факти : зб. ст. – К. ; Донецьк, 2001. – Вип. 19. – С. 332–341. (у співав.)

 

 

Література

 

  1. Указ Президента України №101/2017 від 7 квітня 2017 р. "Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2016 року"
  2. Олександр Євгенович Лисенко: доктор історичних наук, професор. До 60-ліття від дня народження : біобібліографічний покажчик / Уклад.: : Г. М. Голиш , Т. В. Заболотна – К. : Інститут історії України НАН України, 2015. – 120 с. :портр.
  3. Указ Президента України №845/2011 від 23 серпня 2011 р. "Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України"
  4. Лисенко Олександр Євгенович // Інститут історії України НАН України. 1936–2006. – К., 2006. – С. 32, 34, 110, 118, 120, 121, 123–124, 213, 235, 296, 300, 302–304, 423, 462, 464, 581, 628–629, 695, 757, 758, 761, 771, 773–774, 777, 780, 785.
  5. «Присвоїти почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки» Лисенку Олександру Євгеновичу – завідувачу відділу, доктору історичних наук, професору» // Про відзначення державними нагородами України працівників Інституту історії України НАН України, м. Київ. – Урядовий кур’єр. – 2006. – № 247. – 29 груд. – С. 6.
  6. Лисенко Олександр Євгенович / Бондарчук П. // Українські історики ХХ ст. : біобібліогр. довід. Серія «Українські історики». – Вип. 2 : у 2 ч. – К., Л., 2003. – Ч. 1. – С. 191.
  7. Лисенко Олександр Євгенович / П. Бондарчук // Вчені Інституту історії України : біобібліогр. довід. Серія «Українські історики». – Вип. 1. – К., 1998. – С. 185.
  8. Мовчан О. М. Наукові праці, видані поліграфічною дільницею Інституту історії України НАН України 1988–1997 : анотований бібліогр. покажчик / О. М. Мовчан. – К., 1997. – С. 133.
  9. «Історичні зошити» (Огляд видань Інституту історії України НАНУ за останнє 10-річчя) / О. Реєнт, О. Лисенко ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. – К. : Ін-т історії України НАН України, 1997. – С. 60, 61, 114.
  10. [Рецензія] // Реєнт О.П. // Український історичний журнал. – 1997. – №3, (413). – С. 139–141. – Рец. на кн. : І. Т. Муковський, О. Є. Лисенко. Звитяга і жертовність : Українці на фронтах Другої світової війни / За ред. В. Д Конашевича. – К.: Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України» 1997. — 563 с.

 

ЛИСЕНКО Олександр Євгенович (27.06.1955, смт. Катеринопіль Черкаської обл.) – дослідник історії України періоду Другої світової війни та історії церкви. Лауреат премії ім. М. І. Костомарова НАН України (1998). 1978 закінчив іст.-пед. фак-т Київ. держ. пед. ін-ту. Працював учителем-організатором виховної роботи у школі, викладачем Київ. держ. музич. уч-ща ім. Глієра. 1984–87 навчався на заочному відділенні аспірантури Київ. держ. пед. ін-ту. Канд. дис. «Роль робітничого класу України у створенні та зміцненні органів державної влади (1919–1920)» (1992, наук. кер. – к. і. н. І. Х. Ганжа). 1990–92 – м. н. с., 1992–95 – н. с., 1995–2000 – с. н. с., з 2000 – зав. відділу історії України періоду Другої світової війни Ін-ту історії України НАН України. Докт. дис. «Релігійна ситуація в Україні в 1941–1946 рр.» (1999, наук. консультант – д. і. н. М. В. Коваль). Професор (2005).

Основні праці:
Україна і Росія в історичній ретроспективі: Нариси в 3 т. – К.: Наук. думка, 2004. – Т. 2: Радянський проект для України (у співавт.)..
Особливості організації управління та зв’язку в роки Великої Вітчизняної війни. – К., 2004 (у співавт.)..
Українсько-польські стосунки періоду Другої світової війни у вітчизняній історіографії: Бібліогр. покажч. – К., Івано-Франківськ, 2003 (у співавт.)..
Бойові дії авіації в роки Великої Вітчизняної війни. – К., 2003 (у співавт.)..
Організація Українських Націоналістів та Українська Повстанська Армія: Бібліогр. покажч. публ. 1998–2002. – К., 2002 (у співавт.)..
Політичний терор і тероризм в Україні. – К., 2002 (у співавт.)..
Церковне життя в Україні, 1943–1946. – К., 1998..
Українські громади зарубіжжя в роки Другої світової війни. Акції допомоги народу України. – К., 1997 (у співавт.)..
Звитяга і жертовність: Українці на фронтах Другої світової війни. – К., 1997 (у співавт.)..
Українська національна ідея і християнство. – К., 1997 (у співавт.)..

 

 

 

АБСТРАГУВАННЯ - логічна операція аналізу інформації, процес виділення окремих, найбільш цікавих в даний момент ознак, властивостей і відносин досліджуваного предмета або явища і відділення їх від інших ознак, властивостей, відносин цього предмета, які не сприяють його вивченню, а часто навіть ускладнюють це вивчення .

АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА - інформаційна система, реалізована з використанням засобів обчислювальної техніки і зв'язку.

АВТОМАТИЗОВАНИЙ КОМАНДНИЙ ПУНКТ ЧАСТИНИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ БОРОТЬБИ - стаціонарний або рухливий командний пункт частини РЕБ, оснащений автоматизованими робочими місцями посадових осіб бойового розрахунку.

АДМІНІСТРАТОР ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ - людина, яка обслуговує систему управління інформацією або малу багато користувачів обчислювальну систему.

АКТИВНА НАВМИСНА РАДІОЕЛЕКТРОННА ПЕРЕШКОДА (АКТИВНА ПЕРЕШКОДА) - радіоелектронна перешкода, створювана безпосередньо випромінюванням джерела перешкод.

АКТИВНА ЗАГРОЗА - загроза навмисного несанкціонованого зміни стану системи: 1) прикладами активних загроз, які стосуються захисту інформації, можуть служити модифікація повідомлень, дублювання повідомлень, вставка помилкових повідомлень, маскування будь-якого логічного об'єкта під санкціонований логічний об'єкт і відхилення послуги;

2) активні загрози системі означають зміну інформації, що міститься в системі, або зміна стану або роботи системи. Прикладом активної загрози служить умисна зміна таблиць маршрутизації системи неповноважним користувачем.

АКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ - засіб, що забезпечує створення активних перешкод засобам технічної розвідки (промислового шпигунства) або руйнування нормального функціонування цих засобів.

АКУСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ - інформація, носіями якої є акустичні сигнали.

АКУСТИЧНІ ПЕРЕШКОДИ - невражаючі акустичні випромінювання, які погіршують якість функціонування РЕЗ, що працюють на принципі прийому, посилення і перетворення акустичних хвиль. Акустичні перешкоди, що застосовуються у водному середовищі, називаються гідроакустичними.

АКУСТИЧНИЙ СИГНАЛ - обурення пружного середовища, що виявляється у виникненні акустичних коливань різної форми і тривалості.

АКУСТИЧНЕ ПРИДУШЕННЯ - навмисний придушуючий або маскуючий вплив акустичною енергією на акустичні засоби. Акустичне придушення в водному середовищі називається гідроакустичним придушенням.

АНАЛІЗ ПРОЦЕДУР ЗАХИСТУ - незалежний перегляд і аналіз системних записів і застосувань з метою перевірки їх адекватності системним керуючим функціям для забезпечення відповідності з прийнятою стратегією захисту і операційними процедурами, виявлення прогалин у захисті і видачі рекомендацій по будь-яким із зазначених змін в управлінні, стратегії і процедурах.

АНТИВІРУСНА ПРОГРАМА - комп'ютерна програма, що виявляє і видаляє віруси.

АПАРАТНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ - механічні, електротехнічні, електронні, оптичні, лазерні, радіо -, радіотехнічні, радіолокаційні та інші пристрої, системи та споруди, призначені для захисту інформації від несанкціонованого доступу, копіювання, крадіжки або модифікації, апаратура засекречування, спеціальні технічні пристрої для автоматичного шифрування ( дешифрування) телефонних і телеграфних переговорів (повідомлень).

АПАРАТУРА ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ, ЗАСОБИ - забезпечують зв'язок між ЕОМ в системах телеобробки даних.

АПАРАТУРА ТЕХНІЧНОЇ РОЗВІДКИ - сукупність технічних пристроїв виявлення, прийому, реєстрації, вимірювання та аналізу, призначених для отримання даних про об'єкт.

АТАКА АКТИВНА - форма інформаційної атаки, в результаті якої фактично змінюються або знищуються збережені або оброблювані в системі дані або інші елементи ресурсу.

АТАКА АСИНХРОННА - форма інформаційної атаки, при якій використовуються переваги динамічних дій системи, особливо здатність керувати вибором часу виконання тих чи інших дій.

АТАКА ІНФОРМАЦІЙНА - спроба зробити несанкціонований вплив на інформаційний простір супротивника з метою його модифікації в своїх інтересах.

АТАКА КОНТРОЛЬОВАНА - форма інформаційної атаки, спрямованої на основний потік повідомлень в мережі (наприклад, контролюючі пакети, що проходять через маршрутизатор) і зміна порядку подальшого руху для повідомлень певного виду або з певними ознаками (наприклад, що містять конкретний пароль). Цей процес може бути виконаний автоматичними спеціально вбудованими засобами або з використанням програм-змішувачів.

АТАКА ПАСИВНА - форма інформаційної атаки, при якій знімається обмеження на доступ до даних (див.: доступ обмежений) або змінюється порядок контролю доступу до даних.

АВТЕНТИФІКАЦІЯ - 1) перевірка приналежності суб'єкту доступу пред'явленого їм ідентифікатора, підтвердження автентичності;

2) позитивна процедура встановлення користувача, пристрою або іншого активного елементу в інформаційній системі по його заявленим повноваженням і паролю, іноді з використанням інших, зокрема, біометричних характеристик або пропонованих електронних ключів.

 

АВТЕНТИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ - встановлення автентичності інформації виключно на основі внутрішньої структури самої інформації незалежно від її джерела.

АВТЕНТИФІКАЦІЯ ВІДПРАВНИКА ДАНИХ - підтвердження того, що відправник отриманих даних відповідає заявленому.

БАЗА ДАНИХ - 1) об'єктивна форма представлення та організації сукупності даних (статей, розрахунків і так далі), систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені за допомогою ЕОМ; 2) сукупність організованих, взаємозалежних даних на машино-зчитувальних носіях.

БАНК ДАНИХ - організаційно-технічна система, що включає в себе одну або кілька баз даних і управління ними.

БЕЗПЕКОВІ КРИТЕРІЇ - показники, якісно і кількісно характеризують досягнутий рівень тієї чи іншої системи безпеки.

Критерії військово-політичної безпеки держави дозволяють оцінювати його соціально-політичний, економічний і військовий потенціали, їх відповідність реальним і прогнозним зовнішнім військовим загрозам, оцінювати і зіставляти чисельні співвідношення сил і засобів збройних сил держав - ймовірних противників і союзників,

Критерії військово-економічної безпеки держави забезпечують можливість оцінки рівня світового і власного військового виробництва, військового виробництва ймовірних противників, здатність забезпечувати населення і збройні сили всім необхідним в мирний і особливо у воєнний час, а також заповнювати в разі війни неминучі втрати.

Все більш помітне місце в процесі військових дослідженнях стали займати критерії оцінки екологічної та інформаційної захищеності держави і суміжних з ним країн.

БЕЗПЕКОВА МОДЕЛЬ - кількісно-якісний опис можливого варіанту побудови системи безпеки, що передбачає визначення її цілей і завдань, оцінку можливих загроз і механізмів підвищення захищеності системи від цих загроз.

Так, в моделі військової безпеки відбивається характер відносин між державами, рівень їх військової та військово-економічної могутності, ймовірна розстановка військово-політичних сил і динаміка їх розвитку, довідник інформує про структуру органів і механізмів забезпечення військової безпеки, спрямованості спільних і самостійних зусиль країн з організації національної та колективної оборони, способів спільних і односторонніх дій щодо попередження війни і усунення інших загроз.

Розрізняють політичні, військові, економічні, інформаційні, екологічні та інші моделі безпеки. Між ними формуються зв'язки, що зумовлюють їх узгоджене функціонування. На основі моделей оцінюється ефективність тих чи інших систем безпеки, аналізуються доцільність і наслідки тих чи інших рішень, які можуть прийматися в області аналізованої безпеки.

Моделі використовуються як інструмент досліджень, аналізу та обґрунтування практичних рекомендацій керівним органам держави.

БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЇ - 1) захист інформації від випадкового або навмисного доступу осіб, які не мають на це права, її отримання, розкриття, модифікації або руйнування. Реалізація вимог і правил щодо захисту інформації, підтримці інформаційних систем в захищеному стані, експлуатація спеціальних технічних і програмно-математичних засобів захисту і забезпечення організаційних та інженерно-технічних заходів захисту інформаційних систем, що обробляють інформацію з обмеженим доступом в недержавних структурах, здійснюється службами безпеки інформації; 2) стан захищеності інформації, інформаційних ресурсів та інформаційних систем, при якому з необхідною імовірністю забезпечується захист інформації (даних) від витоку, розкрадання, втрати, несанкціонованого знищення, викривлення, модифікації (підробки), копіювання, блокування і т.п.

БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ - заходи, які охороняють інформаційну мережу від несанкціонованого доступу, випадкового або навмисного втручання в нормальні дії або спроби руйнування її компонентів. Включає захист обладнання, програмного забезпечення, даних.

БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ - стан захищеності ІР від дії об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх, випадкових і навмисних загроз.

БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ - стан захищеності інформації та ресурсів ІТ від дії об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх і внутрішніх, випадкових і навмисних загроз, а також здатність ІТ виконувати покладені на них функції без нанесення неприйнятного збитку суб'єктам інформаційних відносин.

БЕЗПЕКА НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА - стан захищеності науково-технічного і технологічного потенціалу від уразливості, застою, руйнування і деградації з метою забезпечення суверенітету, соціально-економічного розвитку держави та її національної безпеки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної наукомісткої продукції.

Науково-технологічна безпека держави передбачає:

• відтворення національного науково-технічного, технологічного і виробничого потенціалу;

• розвиток пріоритетних напрямків наукових досліджень і технічних розробок, що забезпечують конкурентоспроможність національної економіки;

• забезпечення режиму секретності і охорони на об'єктах стратегічної важливості, виробництвах підвищеної небезпеки, в науково-дослідних організаціях і на підприємствах, робота яких становить предмет державної таємниці;

• експортний контроль за поширенням технологій та наукових розробок;

• захист прав інтелектуальної власності в сферах зовнішньоекономічної діяльності та науково-технічного співробітництва;

• розвідувальна і контррозвідувальна діяльність в сфері технологій і наукових розробок, що мають стратегічне значення.

БЕЗПЕКА ЗВ'ЯЗКУ - 1) здатність зв'язку протистояти несанкціонованому отриманню або зміни інформації, що передається; 2) забезпечення захисту, що є результатом всіх заходів, спрямованих на недопущення осіб, які не мають на те дозволу, до цінної інформації, яка може бути отримана при володінні та вивченні повідомлень через систему зв'язку або на введення в оману осіб, які не мають допуску, в їх інтерпретації результатів такого володіння і вивчення. Безпека зв'язку включає в себе забезпечення безпеки закритого зв'язку, безпеку радіопередач, забезпечення безпеки роботи засобів зв'язку та електронних приладів, забезпечення фізичної безпеки матеріалів та інформації з питань безпеки зв'язку.

Забезпечення безпеки закритого зв'язку, компонент забезпечення безпеки зв'язку, що є результатом наявності технічно досконалих криптосистем і їх правильного використання.

Безпека радіопередач, компонент забезпечення безпеки зв'язку, що є результатом всіх заходів, спрямованих на захист радіопередач від перехоплення і використання в інших цілях, крім криптоаналізу.

Забезпечення безпеки засобів зв'язку і електронного обладнання, компонент забезпечення безпеки зв'язку, що є результатом всіх заходів, що вживаються, щоб не допустити осіб, які не мають на те дозволу, до цінної інформації, яка може бути отримана з перехоплення і аналізу випромінювань шифрувального обладнання та систем телекомунікації .

Фізична безпека зв'язку, компонент забезпечення безпеки зв'язку, що є результатом всіх фізичних заходів, необхідних для захисту секретного обладнання, матеріалів і документів від доступу до них або спостереження за ними з боку осіб, які не мають на те дозвіл.

БЛОКУВАННЯ ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЇ - припинення або утруднення доступу законних користувачів до інформації.

Боєприпаси навмисних перешкод (боєприпаси ЗАВАД) - боєприпаси, споряджені засобами радіоелектронного придушення.

БОМБА ЛОГІЧНА - узагальнюючий термін деструктивних програмних комплексів, резидентно знаходяться на комп'ютері «жертви» і активуються за певної логічної умови (наприклад, досягнення певної дати або набору певних станів системи). Найбільш відомим і поширеним є спрацьовування логічної бомби на заздалегідь заданий контекст (ключове слово). Може бути самостійною програмою або фрагментом коду, поширюваним програмістами або виробником деякого програмного продукту (пакета програм). Використовується для ініціювання вірусної чи іншого роду програмної атаки на комп'ютерну систему. Механізм руйнівної дії може бути як завгодно різним.

БОРОТЬБА З СИСТЕМАМИ БОЙОВОГО УПРАВЛІННЯ - заходи і дії, що проводяться військами (силами) по виявленню і дезорганізації систем управління, зв'язку і розвідки противника в цілях зниження здатності керівництва супротивника ефективно управляти збройними силами. Концепція боротьби з СБУ висунута в США в кінці 70-х років на додаток до поняття «радіоелектронна боротьба».

Метою боротьби з СБУ є ураження об'єктів, обладнання, засобів зв'язку, автоматизації, а також радіоелектронне придушення систем управління, зв'язку і розвідки для їх дезорганізації і зниження можливостей противника ефективно управляти військами (силами) і зброєю. В операції (бою) це досягається проведенням наступних дій: детальна розвідка зазначених систем, вибір першочергових об'єктів і їх поразка артилерійським вогнем, ударами авіації і розвідувально-ударними комплексами; захоплення командних пунктів, вузлів зв'язку, центрів обробки розвідувальних даних і радіоелектронних об'єктів; радіоелектронним придушенням СБУ; введення супротивника в оману шляхом використання його РЕМ розвідки і радіоліній зв'язку; організація витоку завідомо неправдивої інформації. Поряд з цим передбачається проведення заходів з психологічної боротьби.

Крім систематичних дій по дезорганізації СБУ, плануються спеціальні операції із залученням розвідувально-диверсійних підрозділів.

Технічною основою реалізації концепції боротьби з СБУ вважається застосування високоточної зброї, систем радіоелектронного придушення і розвідки, а також інших інформаційних засобів, інтегральна сукупність яких з досвіду локальних конфліктів з категорії забезпечувальних засобів була переведена МО США в категорію зброї (див. Інформаційна зброя ТВД).

 

ВЕРИФІКАЦІЯ - процес порівняння двох рівнів специфікації засобів обчислювальної техніки або автоматизованих систем на належну відповідність.

ЗЛАМУВАННЯ ПАРОЛЯ - техніка (спосіб) таємно отримувати доступ до інформаційної системи (мережі), в якій нападники намагаються вгадати (визначити) або вкрасти паролі. Користувачі часто вибирають слабкий пароль. Два головних джерел слабкості в паролях, легко передбачувані паролі, засновані на знанні користувача (наприклад, дівоче прізвище дружини) і паролі, які є сприйнятливими до розкриття з використанням словника як джерела припущень. Ця техніка була легко автоматизована хакерами, комп'ютери можуть дуже ефективно і систематично робити припущення. Наприклад, якщо пароль, слово словника, комп'ютер може швидко подивитися всі можливості.

ВИДИ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ - деякими видами механізмів захисту є: методи криптографування і шифрування, аспекти адміністративного управління ключами, механізми цифрового підпису, механізми управління доступом, механізми цілісності даних, механізми обміну інформацією автентифікації, механізми заповнення трафіку, механізм управління маршрутизацією, механізм нотаризації, фізичний або персональний захист, надійне апаратне / програмне забезпечення.

ВІРТУАЛЬНЕ ПОЛЕ БОЮ - застосовується у військовому контексті як ефір, зайнятий імпульсами комунікацій, базами даних, комп'ютерними повідомленнями. У цьому використанні, синонімічно кіберсередовище, кіберпростір, інфосфера.

ВІРУС КОМП'ЮТЕРНИЙ - 1) шкідлива програма, здатна створювати свої копії або інші шкідливі програми і впроваджувати їх у файли, системні області комп'ютера, комп'ютерних мереж, а також здійснювати інші деструктивні дії; 2) родове найменування великого числа шкідливих програм, головною відмінною рисою яких є здатність до «саморозмноження» або «самопоширенню» за певних умов. Точного визначення вірусу  комп'ютерного немає до сих пір і навряд чи воно з'явиться в доступному для огляду майбутньому. Вірус комп'ютерний зазвичай «інфікує» комп'ютерні файли (виконувані програми, файли документів або інші виконувані об'єкти), вставляючи в них власні копії. Це зазвичай робиться так, що копії вірусу будуть виконуватися, коли файл завантажується в пам'ять комп'ютера, інфікуючи при цьому ще й інші файли і т.д. Є комп'ютерні віруси, що не інфікують ніяких файлів, але мають здатність до поширення і виконання злочинних дій, використовуючи нюанси будови ПЕОМ, операційних систем, файлових систем і мережних протоколів. Віруси часто призводять до пошкодження або повної втрати інформації користувача. Кількість відомих комп'ютерних вірусів перевищує 15000. Діяльність з написання та поширення комп'ютерних вірусів у багатьох країнах переслідується за законом;

2) невелика, досить складна, ретельно складена і небезпечна програма, яка може самостійно розмножуватися, переносити себе на диски, прикріплятися до чужих програм і передаватися з інформаційних мереж. Зазвичай створюється для порушення роботи комп'ютера різними способами - від «невинної» видачі будь-якого повідомлення до стирання, руйнування файлів. Виявлення «вірусів» і «лікування» інфікованих файлів здійснюється різними методами, в тому числі спеціальними антивірусними програмами.

ВТРУЧАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ НЕСАНКЦІОНОВАНЕ - втручання в процеси збору, обробки, накопичення, зберігання, відображення, пошуку, розповсюдження і використання інформації з метою порушення нормального функціонування систем або порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформаційних і телекомунікаційних ресурсів.

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ - вплив на біосистеми, і перш за все на людину, фізичних полів різної природи, модульованих семантичними (смисловими) сигналами, який сприймається біологічними організмами, а також середовищем їхнього життя в формі сигналів, повідомлень, відомостей, образів (у вигляді деякої інформації).

ВПЛИВ НА ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР СИЛОВИЙ - порушення з використанням інформаційної зброї нормального (встановленого законними власниками, власниками і користувачами) функціонування інфраструктури суспільства інформаційної, правил формування, зберігання і поширення інформації та інформаційних ресурсів.

ВПЛИВ НА ІНФОРМАЦІЮ - узгоджені за цілями, завданнями, місцем і часом заходи, спрямовані на перехоплення, перекручення чи знищення відомостей і повідомлень в процесі їх збору, обробки, зберігання або передачі по інформаційних каналах систем управління і зв'язку.

ВПЛИВ ЧЕРЕЗ ІНФОРМАЦІЙНІ КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ - форма інформаційно-психологічного впливу, заснований на використанні регіональних і глобальних комунікаційних ліній комп'ютерного зв'язку в якості засобу передачі спеціально підготовленого матеріалу.

ВІЙНА ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА (ПСИХОЛОГІЧНА) - широкомасштабне застосування способів і засобів інформаційного впливу на психіку особового складу військ і населення супротивника в інтересах досягнення впливовою стороною політичних, дипломатичних, військових, економічних та інших цілей.

Війна інформаційно-психологічна спрямована на руйнування основ національної самосвідомості і типу життєвого устрою держави протиборчої сторони, на підрив морально-політичного і психологічного стану населення і особового складу військ противника, а також на захист від таких дій з боку ворога. Може вестися як у воєнний, так і в мирний час. В ході війни набуває великого розмаху і нових форм.

Основу психологічної війни в сучасних умовах може становити підготовка і проведення великих психологічних та ідеологічних акцій, диверсій, операцій і стратегічних дій за спеціально розробленими планами з визначеними цілями, головними з яких можуть бути:

• ослаблення обороноздатності противника, підрив боєздатності і боєздатності його військ, зниження бойової стійкості особового складу та його моральний розклад, порушення нормальної роботи тилу ЗС;

• організація «керованих криз», ініціювання невдоволення, заворушень і панічних настроїв серед населення держави-противника.

Поєднується із заходами щодо зміцнення морально-політичного духу і патріотизму своїх військ і населення країни.

ВІЙНА ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНА, широкомасштабне застосування способів і засобів інформаційного впливу на техніку і озброєння противника в інтересах досягнення поставлених цілей. Війна інформаційно-технічна ведеться як в мирний, так і у воєнний час за допомогою інформаційно-технічної зброї, що включає в себе в себе інформаційну зброю театру воєнних дій і програмно-математичну зброю.

ВІЙНА МЕРЕЖНА - принцип організації ведення військових дій, при якому сили і засоби організуються за принципом ієрархічної підпорядкованості, а також за принципом мережі, коли відповідно змінюється і принцип організації управління. Такий принцип традиційно використовується великими терористичними організаціями. Застосовувався він і в партизанських рухах. Мережевий принцип використовується хакерськими групами. Багато аналітиків вважають його основним у війні інформаційній.

ЧАСОВА СТІЙКІСТЬ засекречування ПЕРЕДАВАНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ - криптографічна стійкість засекречування, при якій гарантується скритність змісту повідомлення тільки протягом обмеженого, заздалегідь обумовленого часу.

ДОПОМІЖНЕ ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І СИСТЕМИ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ - технічні засоби і системи, які безпосередньо не задіяні для обробки інформації, що захищається, але знаходяться в електромагнітних полях побічних випромінювань технічних засобів обробки інформації, що захищається, в результаті чого на них наводиться небезпечний сигнал, який по струмопровідних комунікацій може поширюватися за межі контрольованої зони.

ВТОРГНЕННЯ - доступ неправомочний або проникнення будь-якого роду (фізичне або інформаційне) в комп'ютери, інформаційні системи і мережі Безпосередньо або опосередковано через кореспондуючі мережі або системи. Синоніми: проникнення, доступ неправомочний.

ВТОРГНЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ - навмисний вплив електромагнітної енергії на процеси обробки або передачі інформації будь-яким способом з метою їх порушення, зміни, в тому числі зміни або порушення оброблюваної чи переданої інформації, обману операторів або внесення безладу в організаційні структури обробки і передачі інформації.

ВИДІЛЕНІ МЕРЕЖІ ЗВ'ЯЗКУ - мережі електрозв'язку фізичних і юридичних осіб, що не мають виходу на мережу зв'язку загального користування.

ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МЕРЕЖА - поєднана каналами зв'язку система обробки даних, орієнтована на конкретного користувача.

ГАМИ ШИФРУ - псевдовипадкова двійкова послідовність, яка виконується по заданому алгоритму для шифрування відкритих даних і їх розшифрування.

ГАМУВАННЯ - процес накладення за певним законом гами шифру на відкриті дані.

ГАРАНТОВАНА СТІЙКІСТЬ засекречування ПЕРЕДАВАНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ - криптографічна стійкість засекречування, при якій скритність змісту повідомлення, безумовно, забезпечується до моменту повної втрати оперативної цінності переданої інформації.

ГРИФ ТАЄМНОСТІ - реквізити, які свідчать про ступінь секретності відомостей, що містяться в їх носіях, що проставляються на самому носії і / або в супровідній документації на нього. Установлюється три ступені секретності відомостей, що становлять державну таємницю, і відповідні цим ступеням грифи секретності для носіїв зазначених відомостей: особливої важливості, цілком таємно і таємно.

ДАНІ - 1) інформація, представлена у вигляді, придатному для обробки автоматичними засобами при можливій участі людини; 2) представлення фактів, суджень (знань), або вказівок формалізованим способом у вигляді знаків або аналогових сигналів, для зв'язку, інтерпретації або обробки автоматизованими засобами, а також сприйняттям людиною в будь-якій доступній формі; 3) відомості про осіб, предмети, події, явища і процеси незалежно від форми їх прояву, відображені на матеріальному носії, які використовуються з метою збереження знань.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ - 1) заходи, спрямовані на введення в оману противника за допомогою підтасування, спотворення або фальсифікації інформації, що змушують його діяти на шкоду своїм інтересам; 2) завідомо неправдиві відомості, поширювані або передані з метою введення в оману; 3) спосіб маскування, що полягає в навмисному поширенні неправдивих відомостей про об'єкти, їх склад і діяльність, а також імітації їх діяльності.

 

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ТЕХНІЧНА - створення неправдивої інформації про об'єкт захисту шляхом відтворення неіснуючих або спотворення дійсних демаскуючих ознак.

ДЕМОНСТРАЦІЯ - прийом психологічного впливу в психологічній операції, що розглядається як показ потенційних можливостей суб'єкта впливу до вирішення ситуації силовим шляхом з метою схилити об'єкт (групу об'єктів) впливу до капітуляції до застосування реальних санкцій.

ДЕШИФРУВАННЯ - 1) процес, зворотний відповідному оборотного процесу шифрування; 2) процес, протилежний шифруванню. Широко використовується для зняття шифрів сигналів (повідомлень) і розпізнавання результатів фотозйомки об'єктів розвідки.

ДИВЕРСІЯ ІНФОРМАЦІЙНА - кримінальна дія, за об'єктивними ознаками схожа з кібертероризмом, проте в якості мети має підрив економічної безпеки та обороноздатності.

ДИПОЛЬНИЙ ВІДБИВАЧ - засіб пасивних перешкод, що представляє собою відрізок струмопровідного матеріалу довжиною, яка дорівнює або кратна половині довжині хвилі придущуваного радіоелектронного засобу.

ДОВЕДЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ - вид дії психологічного. Доведення через ЗМІ або по інших каналах інформації до суб'єкта, групи або суспільства з метою переконати об'єкт впливу (індивідуума або групи) змінити або сформувати думки, емоції, відносини і форму поведінки, а в кінцевому підсумку зробити конкретні вчинки в заданих інтересах.

ДОКУМЕНТ СЕКРЕТНИЙ - документ на будь-якому носії, віднесений до інформаційних ресурсів обмеженого доступу і містить відомості, що становлять державну таємницю, які включені в затверджений спеціальний перелік таких відомостей.

Документована інформація (ДОКУМЕНТ) - 1) зафіксована на матеріальному носії інформація з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати; 2) зафіксована на матеріальному носії інформація з зазначенням джерела її походження.

Документована інформація З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ - за умовами її правового режиму поділяється на інформацію, віднесену до державної таємниці, та конфіденційну. Заборонено відносити до інформації з обмеженим доступом: законодавчі та інші нормативні акти, що встановлюють правовий статус органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань, а також права, свободи і обов'язки громадян, порядок їх реалізації; документи, що містять інформацію про надзвичайну ситуацію, екологічну, метеорологічну, демографічну, санітарно-епідеміологічну та іншу інформацію, необхідну для забезпечення безпечного функціонування населених пунктів, виробничих об'єктів, безпеки громадян і населення в цілому; документи, що містять інформацію про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, про використання бюджетних коштів та інших державних і місцевих ресурсів, про стан економіки і потреби населення, за винятком відомостей, віднесених до державної таємниці; документи, що накопичуються у відкритих фондах бібліотек та архівів, інформаційних системах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, організацій, що представляють суспільний інтерес або необхідні для реалізації прав, свобод і обов'язків громадян.

ДОМІНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНЕ - беззаперечну перевагу, отримане через перевищує ефективність інформаційної діяльності (придбання і використання даних, інформації, знань) в такій мірі, що це перевага демонструється практично через перевищує ефективність інструментальної діяльності.

ДОСТОВІРНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ - відповідність отриманої інформації дійсної обстановці досягається позначенням часу звершення подій, відомості про яких передаються; ретельним вивченням і зіставленням даних, отриманих з різних джерел; перевіркою сумнівних відомостей, своєчасним приховуванням дезинформаційних і маскувальних заходів; винятком спотвореної інформації, що передається по технічних засобів.

ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ - 1) отримання суб'єктом можливості ознайомлення з інформацією, в тому числі за допомогою технічних засобів; 2) ознайомлення з інформацією, її обробка, зокрема, копіювання, модифікація або знищення.

 

ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ (СИСТЕМ) - сукупність засобів масової інформації та механізми доступу до відкритих інформаційних ресурсів, що встановлюються їх власниками.

ДОСТУП ДО КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ - санкціоноване повноважною посадовою особою ознайомлення конкретної особи з відомостями, що становлять державну або комерційну таємницю.

ДОСТУП ДО, що становлять державну ТАЄМНИЦЮ - санкціоноване повноважною посадовою особою ознайомлення конкретної особи з відомостями, що становлять державну таємницю.

ДОСТУП неправомочним - доступ до ресурсу інформаційного, який чинять в порушення правил і повноважень (санкцій), встановлених для даного ресурсу.

ДОСТУП ОБМЕЖЕНИЙ - доступ до ресурсу інформаційного, дозволяються тільки певного встановленими для даного ресурсу правилами і повноваженнями (санкціями) колу осіб.

ДОСТУП ТЕХНІЧНИЙ - неправомірне виготовлення (клонування) телефонних трубок або платіжних телефонних карт з фальшивими ідентифікаторами абонентів, номерів і платіжних відміток.

ДОСТУПНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ - стан інформації, її носіїв і технології обробки, при яких забезпечується безперешкодний доступ до інформації суб'єктів, що мають на це відповідні повноваження.

Живучість СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВОЇ ЗВ'ЯЗКУ - здатність системи військового зв'язку забезпечувати управління військами (силами) і зброєю в умовах впливу зброї противника.

Закладних пристроїв - елемент кошти знімання інформації, таємно впроваджуваний (закладається або внесений) в місця можливого зняття інформації (в тому числі в огорожу, конструкцію, обладнання, предмети інтер'єру, транспортні засоби, а також в технічні засоби і системи обробки інформації).

ЗАКОН ІНФОРМАЦІЙНОЇ БОРОТЬБИ - істотне, необхідне, стійке повторюване відношення, що характеризує впорядкованість будови і функціонування, тенденції зміни і розвитку тих чи інших явищ інформаційної боротьби.

ЗАКОНОМІРНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БОРОТЬБИ - підпорядкованість закону або вказівка на те, що в основі пізнання якогось явища ІБ лежить один або кілька законів. Поняття «закономірність» більш переважно в тих випадках, коли зв'язку, повторювані відносини ІБ недостатньо виражені кількісно.

Задум ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ - основна ідея, яка розкриває склад, зміст, взаємозв'язок і послідовність здійснення технічних і організаційних заходів, необхідних для досягнення мети ЗІ.

Засекречений зв'язок - зв'язок, при якій інформація, що передається по телефону, телеграфу, фототелеграфу, шифрується (дешифрується) апаратурою засекречування в процесі передачі (прийому) Має на меті приховати інформацію від ознайомлення з її змістом.

 

Зашифрованістю ДАНИХ - 1) процес перетворення відкритих даних в зашифровані за допомогою шифру; 2) процес перетворення відкритих даних в зашифровані за допомогою шифру.

Зашифровані дані - дані, що зберігаються в зашифрованому вигляді (в документах, в пам'яті ЕОМ і т.п.), ті дані, до яких застосовано спосіб криптографічного захисту.

ЗАХИСТ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ - виключення несанкціонованого доступу

користувачів до елементам і ресурсів мережі шляхом використання організаційних заходів, апаратних, програмних і криптографічних методів і засобів.

ЗАХИСТ ДАНИХ - 1) заходи збереження даних від небажаних наслідків, які ненавмисно або навмисно ведуть до їх модифікації, розкриття чи руйнування; 2) процес забезпечення схоронності, цілісності і надійності обробки і зберігання даних.

ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ (ЗІ) - 1) діяльність, спрямована на запобігання витоку інформації, що захищається, несанкціонованих і ненавмисних дій на захищає інформацію; 2) сукупність організаційних, правових, технічних і

технологічних заходів щодо запобігання і відбиття загроз ресурсів інформаційним і системам інформаційних, усунення їх наслідків.

Розрізняють такі види ЗІ: захист інформації від розвідки, від витоку, від розголошення, від несанкціонованого доступу, від негативного впливу (ненавмисного, несанкціонованого).

ЗІ проводиться для досягнення наступних основних цілей:

• запобігання витоку, розкрадання, втрати, спотворення, підробки інформації;

• запобігання загрозам безпеки особистості, суспільства, держави;

• запобігання несанкціонованим діям зі знищення модифікації, спотворення, копіювання, блокування інформації; запобігання інших форм незаконного втручання в інформаційні ресурси та інформаційні системи, забезпечення правового режиму документованої інформації як об'єкта власності;

• захист конституційних прав громадян на збереження особистої таємниці та конфіденційності персональних даних, наявних в інформаційних системах;

• збереження державної таємниці, конфіденційності документованої інформації відповідно до законодавства;

• забезпечення прав суб'єктів в інформаційних процесах і при розробці, виробництві і застосуванні інформаційних систем, технологій та засобів їх забезпечення.

Захисту підлягають такі ресурси:

• інформація і дані (включаючи програмне забезпечення та пов'язані з засобів захисту пасивні дані, такі як паролі);

• послуги передачі і обробки даних;

• обладнання та засоби.

ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ ВІД ТЕХНІЧНОЇ РОЗВІДКИ - діяльність, спрямована на запобігання отримання інформації, що захищається за допомогою технічних засобів розвідки.

ЗАХИСТ ВІД ІНФОРМАЦІЙНОГО (ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ВПЛИВУ) - дії по захисту! інформації, нейтралізації або зниження ефективності інформаційно-технічного впливу на інформаційно-технічні системи та психіку людини.

 

ЗАХИСТ ВІД ненавмисні ВЗАЄМНИХ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ ЗАВАД (ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ СУМІСНОСТІ РАДІОЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ) - зниження (виключення) взаємного впливу випромінювання РЕЗ при їх спільному застосуванні в угрупованнях своїх військ (сил).

ЗАХИСТ ВІД КОШТІВ РАДІОЕЛЕКТРОННОГО УРАЖЕННЯ ПРОТИВНИКА -

організаційно-технічні заходи щодо забезпечення зниження ефективності впливу на свої радіоелектронні об'єкти засобами функціонального ураження, радіоелектронного придушення і самонавідних на джерело радіовипромінювання зброєю. Захист від засобів радіоелектронного ураження противника включає захист від засобів функціонального ураження, захист від радіоелектронного придушення і захист від самонавідного на джерело електромагнітного зброї.

ЗАХИСТ ВІД КОШТІВ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ РОЗВІДКИ ПРОТИВНИКА - виняток або істотне утруднення для противника добування за допомогою радіоелектронних засобів розвідки відомостей про радіоелектронних системах (засобах) своїх військ (сил) і об'єктів.

ЗАХИСТ ВІД КОШТІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УРАЖЕННЯ - зниження ефективності впливу на свої радіоелектронні об'єкти засобами функціонального ураження.

ЗАХИСТ програмних засобів - організаційні, правові, технічні та технологічні заходи, спрямовані на запобігання можливих несанкціонованих дій по відношенню до програмних засобів та усунення наслідків цих дій.

Що захищається - інформація, яка є предметом власності і підлягає захисту відповідно до вимог правових документів або власника інформації. Власником інформації може бути: держава, юридична особа або фізична особа, група фізичних осіб.

Захищених засобів обчислювальної техніки (ЗАХИЩЕНА АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА) - засіб обчислювальної техніки (автоматизована система), в якому реалізований комплекс засобів захисту.

ЗАХИЩЕНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ - відповідність ефективності захисту інформації вимогам нормативних документів; здатність системи протистояти несанкціонованому доступу до конфіденційної інформації, її перекручення чи руйнування. Захищеність інформації можна розглядати як з позицій технічного захисту від несанкціонованого доступу (властивість недоступності), так і соціально-психологічних за ступенем конфіденційності і таємності (властивість конфіденційності).

ЗАХИЩЕНІСТЬ ОБ'ЄКТА ЗАХИСТУ - здатність об'єкта захисту протистояти іноземним технічним розвідкам і запобігати витоку інформації про нього з технічних каналам.

ЗАХИЩЕНІ ЗАСОБИ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ - засоби обчислювальної техніки загального і спеціального призначення, захищені від витоку, перекручування або знищення інформації за рахунок несанкціонованого доступу.

ЗЛОВЖИВАННЯ свободою МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ [при проведенні агітації] - ... зловживання свободою масової інформації: агітація, збудлива соціальну, расову, національну ненависть і ворожнечу. заклики до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу і порушення цілісності держави, пропаганда війни і інші форми зловживання свободою масової інформації, заборонені державним законом.

 



Обновлен 04 фев 2020. Создан 20 мар 2016



 
«Автошкола Константа ГС» на Яндекс.Картах
Пользовательского поиска
AVTOINDEX.COM Автомагазин Автогарант
Просмотреть Автошкола Константа-ГС на карте большего размера

автоматический обменный пункт производит обмен Webmoney и E-Gold


Пожалуйста выберите электронные деньги для обмена:

Отдаете:
Получаете:

www.superchange.ru

Всеукраїнський сайт безкоштовної реклами белый каталог сайтов Автомобили - каталог сайтов фирм и компаний, Киев
ERA.COM.UA
интернет портал
Размещено на Start.Crimea.UA Украинский портАл МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов AVTOINDEX.COM Автомобили - каталог сайтов фирм и компаний, Киев - Каталог компаний, фирм и веб-сайтов Украины, Киев. Добавить сайт в каталог Автошколы, Автомобили, Киев. Каталог сайтов femina.com.ua Украинский портАл Автошкола Спойлер Сайты недвижимости. Каталог недвижимости Бест Риэлти. Добавить сайт, ссылку, ресурс, URL. Обмен ссылками Аренда квартиры в Киеве Агентство недвижимости в Киеве Kiev apartments for rent Снять квартиру в Киеве. Сдам квартиру в Киеве. Долгосрочная аренда квартир Киев. Договор аренды, типовой образец. Квартиры в Киеве посуточно Гостиницы Киева белый каталог сайтов - рейтинг Каталог лучших сайтов, добавить свой сайт. только интересные сайты! > Украинский каталог сайтов Каталог сайтов OpenLinks.RU Украина онлайнСамый большой каталог сайтовАвтошкола Спойлер в Киеве ДДО Украины Каталог сайтов на http://www.globalmarket.com.ua/
Каталог сайтов GOOGLEРабота и бизнес в Интернете с компанией ФИНАНСОВАЯ ЛИНИЯAutoMotoTruck - легковые авто, грузовые, специальные средства передвижения, а также авиа, водная и железнодорожная техника AVTOINDEX.COMКаталог компаний и предприятий УкраиныКаталог компаний Украины КОНСТАНТА-ГС, АВТОШКОЛА, ООО
ORCID iD iconhttps://orcid.org/0000-0001-9700-7425